Гойдалка

Як я можу приймати рiшення, коли не знаю анi того, наскiльки присутнiсть на борту Шерми захищае лiнкор вiд ворога, анi того, коли до Пратари прибуде зорельот г’ормiтiв iз тими слизнями.

– Повiрте, командоре, я знаю не бiльше вашого. Ми лише припустили, що для ворога Шерма мае цiннiсть й вiн не застосуе проти нас «обнулюючоi дуги» або чогось подiбного. Поки що ми живi, але…

– Ще скажiть, що г’ормiти не iнформували вас щодо часу прибуття свого зорельоту.

– Тi, з якими я спiлкувалась, щодо цього не iнформованi.

Ви ж знаете, що у рептилоiдiв дуже специфiчне ставлення до iнформацii. Маршрут зорельоту вiдомий лише тому з кланiв, котрий його пiлотуе. Ну й, звiсно, Керуючiй iерархii Г’орми. Я навiть не знаю, якого типу корабель вони сюди доправлять. Зовсiм не факт, що це буде той бойовий «знищувач», що випалив гнiздо гиргiв.

– Я б, чесно кажучи, дочекався г’ормiтiв.

– Ви все ж таки схиляетесь до того, що в системi Пратари на нас чекають? Що двiстi п’ятдесят рокiв тому тi, хто знайшов давнiй арсенал, передбачили наш вiзит.

– Чогось такого, – кивнув командор. – І я не впевнений, що те «щось», яке вже трете столiття сидить тут у засiдцi, iнформоване про перебування на лiнкорi дiвчини Шерми. Радше за все, там зачаiвся робот, запрограмований на знищення всiх, хто спробуе наблизитись до порталу… – Зоран замовк, дивлячись на iнфографiку, виведену на консоль.

– Щось iще?

– Так. Якщо портал пiд охороною, то логiчно було б припустити, що вiн дiючий i до нього пробито шлях.

Тарасватi замислилась. Зоранове припущення на перший погляд здавалось iй не надто переконливим. Втiм, пiфiйка щойно отримала повiдомлення з Аврелii, у якому йшлося про знаменитого пiлота-анахрона, широковiдомого як Вiдморозок. Г’ормiти, на прохання сестри Сайкс, вивчили його органiзм i прийшли до висновку, що мають справу з клоном. Виглядало на те, що хтось знайшов рятувальну капсулу з оригiналом, замiнив його на життездатну копiю i спрямував апарат з пiдмiнком до залюднених секторiв.

Найдивовижнiшим було те, що Вiдморозка спорядили навичками i спогадами справжнього пiлота. Анi земнi, анi г’ормiтськi клонороби такими вмiннями не володiли.

Преподобнiй спало на думку, що Вiдморозок i пiдозрiло стiйкий зонд у чомусь подiбнi, що обидвi iсторii натякають на спiльне джерело. Тому вона вирiшила прийняти Зоранову версiю. Їi рiшення базувалось лише на розумових припущеннях.