Гніздо

Адже коли вiдставний вiцеадмiрал Служби обирае мiсцем роботи кафедру практичноi ксенобiологii далеко не найпрестижнiшого марсiанського навчального закладу, це мимоволi викликае запитання. А якщо дружина вiдставного вiце-адмiрала е вiдомим у всiй Імперii ксенобiологом, баронесою з древнього марсiанського роду Веiв та ще й перебувае у секретнiй експедицii на найбiльшому зорельотi Імперii, то питання розмножуються, наче знаменита сельвiйська комашка Ukuris atripalpis, що встигае за один свiтловий день вiдкласти пiвмiльйона яець.

Маккослiб викладав пакет спецкурсiв, пов’язаних iз вивченням засобiв протистояння небезпечним ксеноформам. Вiн також прийняв на себе завiдування лабораторiею, в iзольованих боксах якоi слухачi Фламарiонiвського унiверситету могли побачити справжнiх ксеноморфiв, попрактикуватись у знешкодженнi iнопланетних вiрусiв, а також попрацювати на симуляторах, що вiдтворювали природнi ландшафти Сельви, Бальсани, Колумбii та iнших свiтiв, населених особливо небезпечною ксенофауною.

На спецкурси до вiдставного вiце-адмiрала записувались здебiльшого тi iз слухачiв, хто планував робити кар’еру в управлiннi «D» й назавжди зв’язати свое життя з безкiнечною i виснажливою боротьбою людства проти тубiльного життя колонiзованих планет.

Серед постiйних вiдвiдувачiв лабораторii були й дiти колишнiх пiдлеглих Маккослiба. Йонас, син капiтан-лейтенанта Яблонського, загиблого на Бальсанi координатора бiологiчних програм Джи Тау, виявився чи не найуважнiшим слухачем спецкурсу «Захист вiд ментального впливу агресивних ксеноформ».

До випуску йому лишались лiченi тижнi, i вербувальники Служби вже отримали згоду хлопця на стажування у польовому пiдроздiлi управлiння «D».

Хоча Йонас, як було заведено, мав копiю офiцiйного звiту про обставини загибелi батька, Маккослiб вирiшив, що потрiбно розповiсти йому подробицi того, що сталось на Бальсанi рiвно три роки тому, у квадрарii чотириста чотрирнадцятого. Координатор Яблонський розслiдував тодi загадкову смерть групи цивiльних ксенобiологiв, що працювали у дослiдницькому таборi на березi Летейського моря.

Маккослiб добре пам’ятав той випадок. Дослiдницький табiр належав Європейському центру вивчення iнопланетного життя. Там позмiнно чергувало четверо землян, якi роками спостерiгали за сезонними мiграцiями бальсанських псевдопод i гiгантських яйцекладних багатонiжок з пiдкласу Scolopendridae balsaniana epimorpha. Житя табору було розмiреним, а побут налагодженим.