Гніздо

До iмпровiзованоi брами табору вийшли виконуючий обов’язки коменданта Со Лай i старший науковоi групи Фальк. Коли з дискоiда, випереджаючи кiборгiв, немов сiрi тiнi, висковзнули морлiфи, прем’ер-лейтенант внутрiшньо напружився. Вiн не любив цих тварин. Хоча щуропси-слiдопити успадкували вiд гризунiв лише третину геному, для Со Лая вони залишались щурами. Здоровенними хижими ратанами, якi сусiдились з незаможною люднiстю у поселеннях Колумбii – батькiвщини командира «тi-дi». Пiд тим житловим куполом, у якому пройшло дитинство прем’ер-лейтенанта, якось замешкала зграя щурiв-мутантiв.

Час вiд часу у куполi безслiдно зникали дiти. Коли Со Лаю виповнилось чотирнадцять, щезла його молодша сестра Лiнь. Всi чоловiки з родини Со прийняли участь в рятувальнiй експедицii, яка рушила до задушливого пiдкупольного пекла. Вони вбили з пiвсотнi мутантiв, але не знайшли анi Лiнь, анi решти дiтей. У смертельнiй бiйцi з величезним чорним щуром Со Лай отримав своi першi шрами i вперше вiдчув себе воiном. Шериф вiдзначив його завзятiсть, а через три роки дав рекомендацiю для вступу до вiйськового училища.

– Я пам’ятаю, як ти випатрав ратана, – сказав тодi Со Лаю шериф. – Той мутант був завбiльшки з вiвцю. Ти хоробрий хлопець. З тебе вийде справний офiцер.

Сенсор променевика Со Лая зреагував на ментальний сигнал й здiйснив подачу зброi пiд праву руку. Утримувач поясного кронштейна при цьому клацнув на всю ущелину. Фальк здивовано подивився на офiцера, а морлiфи завмерли. Со Лай неквапом повернув зброю у початкове положення.

– Це кмiтливi i доброзичливi звiрi, лейтенанте, – завiбрував у його внутрiшньому комунiкаторi голос Преподобноi Сайкс. – Й не мають нiчого спiльного з колумбiйськими ратанами.

– Жодних проблем, Преподобна. Це в мене занадто чутлива до ментальних сигналiв зброя. Я ii так навмисно налаштував. Ми ж на Сельвi, – нагадав Со Лай. А про себе зауважив, що телепатичнi здiбностi пiфiйок зовсiм не казкова шняга.

Морлiфи наблизились до нього, крутячи хвостами на знак прихильностi.

Офiцер змусив себе почухати за вухом здоровенну щуропсиху. Та у вiдповiдь дружньо вищирила зубату пащу.

Тим часом трапом дискоiда зiйшли двi Знаючi у матово-сiрих скафандрах. За ними на сельвiйський грунт висадився обвiшаний засобами бiолокацii довготелесий цивiльний. Замикали процесiю гостей вiйськовi з червоними вiдзнаками Джи Тау. Серед останнiх, судячи з наявностi лабораторних валiзок та транспортних бiомодулiв, були й ксенобiологи.