Гніздо

– Ти забагато балакаеш, Занго, – зауважив клон.

– Бачите цю мембрану, – ксенобiолог показала на те, що Со Лай повважав екраном. – За нею знаходиться бокс з лачарами-арахiнами. З iхнiми iмаго, себто дорослими розвинутими формами. Дивiться, офiцере, я роблю мембрану прозорою.

Дiвчина доторкнулася до чорноi панелi, i перед очима прем’ер-лейтенанта розкрився яскраво освiтлений простiр, де рухалися великi багатоногi створiння. Щось середне мiж броньованими павуками i богомолами. Один iз лачарiв, розчепiривши численнi гострi вiдростки, блискавично стрибнув на мембрану, i Со Лай не втримався вiд iнстинктивноi активацii зброi.

Його м’язи звично напружились, i сенсор променевого пiстолета вловив це напруження, як невисловлену команду. Променевик вистрибнув з поясного кронштейну i вклався цев’ем на долоню правоi руки.

– Хороша реакцiя, – сказав Протон.

Со Лай подивився на клона i зауважив, що на його широкому обличчi немае й тiнi iронii. Протон просто констатував, що у майбутнього начальника охорони експедицii швидка професiйна реакцiя на недружнi прояви мiсцевоi фауни.

«Але лачар, чи як його там, все одно був швидшим, – мусив подумки визнати прем’ер-лейтенант, спостерiгаючи, як решта створiнь атакуе мембрану, залишаючи на ii поверхнi жовтуватi смужки отрути. – З такоi вiдстанi я б не встиг його гарантовано нейтралiзувати».

Планета Сельва

Витяг iз сiмнадцятого арпiкранського видання

довiдника «Населенi планети»

Сельва (3КВ106:2, перша астрономiчна назва Тiшерет, пiонерська назва Аль-Кранс) – друга планета зоряноi системи зiрки Ахернар (стародавня назва – Альфа Ерiдана).

Маса 1,08 земноi, орбiтальний перiод 504 стандартнi доби, ексцентриситет 0,038, дiаметр 15 098 км, сила тяжiння 1,12 земноi, кут нахилу екватора до лiнii орбiти – 3 градуси, перiод обертання навколо осi – 26,7 стандартних години. Планета мае чотири дрiбнi природнi супутники астероiдного типу, найбiльший з яких (розмiри 15х12 км) отримав власну назву – Ваупату, на честь зорельота, який вперше доставив людей до системи Ахернару.

Планета була вiдкрита земними астрономами в ХХІ столiттi ЕП[7 - ЕП – Ера Посланцiв. Їi першим днем рахують 1 янцарiя того року, який традицiйно ввааеться роком народення Христа, а останнiм днем – 31 десембрiя 2316 року. 1 янцарiя 2317 року почалася Ера Вiдновлення.]. Перший земний корабель «Ваупату» досягнув Сельви у 2265 роцi ЕП. Його капiтан Усем Аль-Кранс першим iз землян ступив на поверхню планети, яка тодi ще називалась Тiшерет.