На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Монгольськими шляхами (вибране)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Книги о путешествиях. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Монгольськими шляхами (вибране)

Автор
Жанр
Дата выхода
05 мая 2018
🔍 Загляните за кулисы "Монгольськими шляхами (вибране)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Монгольськими шляхами (вибране)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Володимир Кривенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Не можна двічі увійти в одну і ту саму річку. Ніхто вже не зможе побачити і відчути те, що побачив і відчув автор. Володимир Кривенко хоче поділитися не лише фактами, а й відчуттями. Пропонуємо вашій увазі кілька нарисів про дворічне відрядження письменника до Монголії (1983—1985 рр.). Звісно ріка часу змінює не лише береги, але й навколишній ландшафт. Нині там, як і у нас, все змінилось невпізнанно. Сподіваємося, вам буде цікаво порівняти те, що є нині, з тим, що було колись, з тим, що колись бачив і відчував Володимир Кривенко..
📚 Читайте "Монгольськими шляхами (вибране)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Монгольськими шляхами (вибране)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Це ж знову треба заряджати гак новою порцiею черв’якiв, сiдати в гумовий човен i в повнiй темрявi завозити той гак метрiв за сiмдесят, в яму, координати якоi знае тiльки Дiма…
Завезли, чекаемо… За якийсь час вудлище знову гнеться дугою. Дзвоник аж на тому березi чути… Всi насторожено дивляться в мiй бiк. Мене аж тiпае, але тримаюсь… Вудлище поволi розгинаеться, дзвоник замовкае… Тиша…
– Все, дочекалися, – з гiркотою вимовляю я, але Дiма застережливо пiднiмае вказiвний палець…
– От, саме тепер, будь уважний! Тiльки дзенькне – зразу тягни!!! Потяглись хвилини напруженого чекання, i коли я вже, майже, втратив надiю, вудлище ледь-ледь здригнулося, навiть дзвоника не чутно було.
– Тягни!!! – вирвалось одночасно з кiлькох горлянок. Не сподiваючись на мою реакцiю, Дiма першим пiдскочив до спiнiнга, пiдсiк, i тiльки потiм вiддав менi його:
– Тягни, тiльки обережно, дай сомику трохи погуляти, як схоче….
…Нiч, повна хвилювань та рибацького азарту, схiд сонця на Днiпрi…
Дякую тобi, Дiмо за ту незабутню нiч, за мiй останнiй, в 1983 роцi схiд сонця на Днiпрi, в Украiнi…
…Лиш тiльки почало сутенiти, потяглися хлопцi за клумаками з провiзiею.
– Давайте з’iмо спочатку моi яйця, бо вони напiврiдкi i довго не стоятимуть! Сашко засмiявся:
– Нiколи не чув щоб яйця стояли…
– Пiд загальний смiх компанii витяг свого сидора i я.
У мене був лише окраець хлiба i велетенська качка, нафарширована яблуками i засмажена Оленою власноручно.
Коли я поклав на столик i розгорнув це диво, хлопцi мовчки перезирнулись, вiдсунули своi припаси i взялись за качку.
– І чого б це я iхав казна куди вiд такоi дружини… Хлопцi дружно пiдтримали Вiктора, а Валера висловив загальну думку, що пiдводила риску: – Дурний мабуть… На тому й порiшили… Зосереджене хрумтiння знову порушив Вiктор, вiн зненацька рiзко поклав недоiдену нiжку на стiл i закричав:
– Покладiть, покладiть, кому кажу! Покладiть все на стiл i не чiпайте а нi крихти! Так же не можна!
– Вiтьок, в тебе десь вавка вiдкрилася? Обережно запитав я.
– Сам ти вавка! – вигукнув Вiтя, – якщо не розумiеш, що це дичина i не проста дичина, а ВО-ДО-ПЛА-ВА-Ю-ЧА! А де ж iй, бiднiй, плавати, коли пива нема? – Ми зiтхнули з полегкiстю – Вiтя в нормi, це добре, але ж пива таки нема… i всiм нам раптом так страшенно закортiло пива, що ми без жалю вiдклали своi недоiденi шматки i стали чекати першоi-лiпшоi зупинки.







