Хурделиця

Вони рушили вниз iз полустанку по розбитих бетонних сходинках – там далi виднiлася стежечка мiж густих висохлих трав.

– Я теж люблю, – мовила дiвчина, всмiхнувшись сама до себе.

– Що? – спитав вiн iз цiкавiстю.

– Осiнь. Золотокосу красуню… – звабливо всмiхнулася вже до нього.

– Самi такi! – вiдрiзав вiн, також посмiхнувшись.

– Тобто?

– Золотокоса красуня.

– Хи… – вона зайшлась рум’янцем. – Та ну вас!

Врештi вони зiйшли вниз, i над розбитим полустанком запанувала примарна вечiрня тиша. Їi згодом порушив черговий потяг – прогуркотiв, не спинившись, повз полустанок, i висохлi трави вздовж колiй боязко задрижали.

3

Через годину чи щось близько того вiн вибрiв на залiзничну лiнiю, в глухiй безлюднiй мiсцинi, кiлометрiв за два вiд станцii Пiдлипне. Вiн iшов, злегка тиняючись, важко дихаючи, нiс в руках валiзу та обiрвану, скривавлену квiтчасту суконьку.

Вiн пройшов по шпалах метрiв зо п’ять, тодi захитався, впав на колiна, звiв очi до багрянистого надвечiрнього неба.

Стояв так хвилi зо двi, переводив подих, а тодi обiрвав чистий клапоть квiтчастоi суконьки – заходився витирати ним своi скривавленi губи та пiдборiддя.

4

«Іменем Украiнськоi Радянськоi Соцiалiстичноi Республiки.

22 жовтня 1990 року судова колегiя по кримiнальних справах Сумського обласного суду, в закритому засiданнi Сумського обласного суду розглянувши кримiнальну справу за звинуваченням Руденка Станiслава Івановича, 1966 року народження, уродженця села Карабутове, Конотопського району, Сумськоi областi Украiнськоi РСР, украiнця, громадянина СРСР, неодруженого, з середньою освiтою, що закiнчив у 1984 роцi Дубов’язiвську ЗОШ та курси ДТСААФ, ранiше не судимого, учасника бойових дiй в Афганiстанi, – у здiйсненнi злочинiв, передбачених статтями 17 та 118 ч.

2, 93 п.п. «Е, Ж, З» Кримiнального кодексу УРСР – справа «Полустанок»

ПОСТАНОВИЛА:

У перiод з 1986 по 1990 роки пiдсудний Руденко С.І. на територii Сумськоi, Чернiгiвськоi та Киiвськоi областей УРСР здiйснив 26 убивств молодих жiнок та дiвчат на сексуальному грунтi i з особливою жорстокiстю.

З початку 1986 року i надалi на територii Сумськоi та Чернiгiвськоi областей УРСР в лiсосмугах та лiсових масивах, прилеглих до мiст Конотоп, Нiжин, Бахмач, Чернiгiв, Плиски, Крути, та при виiздi з мiста Киiв у напрямку цих мiст стали коiтись убивства молодих дiвчат та жiнок, при чому – з особливою жорстокiстю та з нанесенням жертвам численних травм садистського характеру.