На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вітер часу» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Знания и навыки, Изучение языков, Иностранные языки. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вітер часу

Автор
Дата выхода
26 сентября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Вітер часу" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вітер часу" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Влад Наслунга) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
В романі, події якого відбуваються у другій половині ХХ – на початку ХХІ століть, читач познайомиться з трьома поколіннями родини української інтелігенції. Значне місце посідає перша частина роману – життя і робота найстаршого представника родини, геолога, на пошуках урану в Середній Азії. Друга частина – детективні події, які сталися з його сином, науковцем, у Києві, а третя – пригоди наймолодшого з героїв роману, аспіранта - історика, в середовищі пострадянської української і російської еміграції в Лондоні.
📚 Читайте "Вітер часу" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вітер часу", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Але в кузовi машини його вiн не бачив.
Володя пiшов назад до каротажки. Геофiзики вже закiнчили роботу, i Мiша
розглядав каротажнi стрiчки.
– Йди сюди, – вiн махнув рукою Володi. – Ось бачиш, аномальний iнтервал 340–346 метрiв i тут же за кавернометрiею каверна дiаметром до метра. Я ж казав, що зона дроблення з вивалами зi стiнок свердловини. Тому радiоактивнiсть буде бiльшою вiдсоткiв на двадцять.
– Там, в кiнцi канави, спить якийсь чоловiк, – повiдомив Володя.
– Це Саша, старший геолог, ти з ним ще не знайомий.
– А коли ж вiн працюе?
– Сам побачиш. До кiнця мiсяця вiн план по зйомцi виконае за три-п’ять днiв, причому його мапа буде хоч на щось схожа, не те, що у iнших. За це його i тримають.
Вiн гармошкою склав каротажнi стрiчки i засунув у польову сумку.
– Люда, сiдай в кабiну, – наказав Мiша i полiз у будку.
Робiтник, що працював з лебiдкою, виявився водiем каротажки.
– А де iншi твоi два технiки? – заглянув Володя до будки.
– Пiшли на документацiю канав.
Каротажка, щоб не здiймати пил, потихеньку рушила i, тiльки вiд’iхавши вiд буровоi, набрала хiд.
Володя, який стояв до цього в тiнi каротажноi будки, вiдразу вiдчув палючу спеку. На небi нi хмаринки, сонце палило нещадно. Час наближався до дванадцятоi. Вiн увiйшов у фанерну будку на полоззях, яка служила польовим житлом для буровикiв. Тут були двi спальних полки, як у вагонi, стiл i двi табуретки. Вiд дизеля буровоi проведена електрика i працював невеликий вентилятор. Володя сiв i почав записувати своi мiркування в польовий щоденник.
Незабаром пiдiйшла перевозка, таж сама ГАЗ-51 з лавками у кузовi.
– А Сашу не бачили? – поцiкавився вiн.
– Саша спить в кiнцi магiстральноi канави на буровiй дiлянцi.
– Мусимо повернутися, вiн вчора прохав без нього не iхати.
– Наприкiнцi за ним заiдемо, – вирiшив водiй.





