На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вітер часу» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Знания и навыки, Изучение языков, Иностранные языки. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вітер часу
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
26 сентября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Вітер часу" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вітер часу" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Влад Наслунга) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
В романі, події якого відбуваються у другій половині ХХ – на початку ХХІ століть, читач познайомиться з трьома поколіннями родини української інтелігенції. Значне місце посідає перша частина роману – життя і робота найстаршого представника родини, геолога, на пошуках урану в Середній Азії. Друга частина – детективні події, які сталися з його сином, науковцем, у Києві, а третя – пригоди наймолодшого з героїв роману, аспіранта - історика, в середовищі пострадянської української і російської еміграції в Лондоні.
📚 Читайте "Вітер часу" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вітер часу", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Але тепер, коли Іван десь в чужих краiнах, розповiдати нема кому, не сину ж з невiсткою, iм самим вже пiд п’ятдесят, можуть свое розповiсти кому завгодно.
«Завтра день неробочий, зранку i почну своi «мемуари», – вирiшив вiн.
ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ ПИШЕ МЕМУАРИ
Спав Володимир Іванович поганенько, в голову лiзли думки – з чого почати мемуари, що обрати. За сiмдесят п’ять рокiв життя було, що згадати, але вiн хотiв написати, як шукали потрiбний краiнi уран, тому що розумiв: бiльше такого вже не буде, хай старi згадають, а молодi довiдаються, як це було.
Тут будет реклама 1
Прокинувшись, вiн зрозумiв, що треба написати про його роботу в Середнiй Азii, в пустелi Кизилкум. Вiн там працював декiлька рокiв у рiзних геологiчних експедицiях, але особливо запам’ятались йому пошуки урану в горах Каратау.
Коли його призначили в пошукову експедицiю в районi Каратау, вже дiяла залiзниця Навоi – Учкудук. Дiставшись в Навоi з Ташкенту, де було управлiння Об’еднання, вiн пересiв на учкудуцький потяг i за декiлька годин зiйшов на потрiбному йому роз’iздi.
Тут будет реклама 2
Навкруги простягалася сива пустеля, що деiнде поросла сухими кущиками колючоi трави, на заходi i пiвнiчному сходi на обрii виднiлись невеликi чорнi гiрки. Роз’iзд являв собою декiлька глинобитних хатинок з пласкими покрiвлями, бiля них бiгали замурзанi дiти. Володимир Іванович, якого усi тодi називали просто Володею, тому що йому було тiльки двадцять чотири роки, знав, що на роз’iзд приiздять водовозки, якi набирають воду iз свердловини i возять ii в селище геологiчноi експедицii.Тут будет реклама 3
Вiн сiв бiля будки стрiлочника i став чекати. За пiвгодини до нього пiд’iхала водовозка.
– Ти, мабуть, в експедицiю? Начальник наказав тебе прихопити, отримали радiограму з Ташкенту, – вiдчинивши дверцята машини, сказав водiй.
Подивившись на потьоки води на цистернi водовозки, якою служив звичайний молоковоз з написом «Молоко», вiн зрозумiв, що водiй вже залив воду i можна iхати.
Володя влiз до машини, сiвши поруч з шофером. Пiд ноги вiн кинув не дуже великий рюкзак зi своiми речами i поцiкавився:
– Далеко iхати?
– Сiмдесят два кiлометри, дорога добра, за годину доiдемо.
Тут будет реклама 4
Переiхавши через залiзничний переiзд, машина помчала по добре второванiй, майже як асфальт, дорозi.
Селище експедицii в передгiр’ях Каратау складалося з щитових будинкiв – чотирьохквартирних, таких самих контори i камералки, тобто примiщення, де працювали геологи, i чисельних однокiмнатних будиночкiв для робiтникiв.
Мнения
О книге «Вітер часу» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
