Поринь у книгу

Чи я щось не так зрозумiла?

– Ви все вiрно зрозумiли. Як можна захоплюватися людиною, про яку нiчого не вiдомо? Що як вiн вбив когось заради золота? Чи пограбував. Чи катував, аби вивiдати, де сховано скарб.

– Максиме, ти передивився фiльмiв жахiв. Вiн був звичайним золотошукачем, який бажав багатства. У той час багато жителiв Американського континенту йшли шукати золото.

– І де це написано? Покажiть хоча б один доказ. Джек Лондон навiть не написав, чи було в героя знаряддя золотошукача. Якщо вiн мав хоча б кирку, чому не скористався нею для захисту вiд диких тварин? Чому тягнув незаряджену рушницю?

Вчителька дивилася на хлопця все бiльш страшним поглядом.

Їi очi неприродньо витрiщилися, а пожовклi бiлки червонiли, називаючись кров’ю.

Не часто знаходивсь учень, який наважувався сперечатися з нею. Здебiльшого, усi були впевненi, що Ельвiра Дмитрiвна знае все. І це, безсумнiвно, правда. Якщо вона каже, що учень помиляеться, то так воно i е. Не даремно ж вона закiнчила два унiверситети i пропрацювала пiвстолiття вчителем лiтератури.

Цей же хлопчак за пiвроку встиг добряче набриднути й показати себе не з кращого боку. Можна впевнено сказати, що Ельвiра його ненавидiла. Максим постiйно сперечався, намагаючись поставити ii досконалi знання пiд сумнiв. Змушував сперечатися з ним – молокососом, який нещодавно тiльки букварик дочитав, а вже вважае, що може професiонально аналiзувати розповiдi письменникiв. Та що вiн собi надумав? Сперечаеться, i не тiльки з нею, а з думкою тисяч лiтературознавцiв, якi витрачали життя на вивчення Джека Лондона i його творчостi.

– Вiн не взяв кирку, бо вона занадто важка.

– А рушниця легка?

Жiнка подивилася на iнших учнiв, якi мовчки сидiли за партами, витрiщаючись переляканими очима на виставу бiля дошки. Вони бояться ii та поважають. Не важливо, що повага викликана страхом. Навпаки, це краще, адже вони розумiють, що всiстися на шию та звiсити нiжки не вдасться. Однак, чому вiн сперечаеться? Невже iй не вдалося нагнати на цього хлопця анiтрiшечки страху?

– У такiй ситуацii людинi тяжко думати i вона вiзьме те, що, на ii думку, ефективнiше.

У даному випадку – це рушниця. Пiдсвiдомо герой вважае, що вона убереже його. Щодо кирки, то Джек Лондон, напевно, не пише про неi, адже вона не е важливою для сюжету. Головне у творi – боротьба за життя, а не минуле героiв та iх спорядження.

– Можливо, для вас кирка й не е важливою. Але ii вiдсутнiсть – головний доказ моеi теорii.