Закохані у львівський дощ

Якiсь час ми йшли мовчки, жалiючи, що не в нас закохався той господар i що принцiв не бувае… Майже перед зупинкою транспорта Іра згадала, що так сильно ii вражала лише книга, яку вона нещодавно прочитала. І звичайно, подруга принесла ii менi, як поцiновувачу такоi лiтератури. Зраз вже не пам’ятаю назви тоi потертоi книжечки у м’якiй палiтурцi та саморобнiй обкладинцi. Але цей твiр захопив мене. Книга просто заволодiла всiм моiм вiльним часом та викликала безлiч емоцiй. І як завжди, мова йшла про кохання…

Останнi години п’ятницi та практично всю суботу я читала, читала, читала….

, деколи згадуючи про те, що треба змiнити позу, та задовольняти основнi потреби органiзму. Моя мамуля вже почала допитуватися як в мене справи, де подруги, та чому дома цiлими днями. Тому в недiлю я вирiшила пiти читати в кав’ярню. Нi матуся мене не виштовхувала з дому, просто вона переживае за мене: знае, що майже у всiх подруг е хлопцi, або просто симпатii, а я нiчого про себе розповiдаю та сиджу дома.

На щастя недiля зустрiла мене дощем (хоч я його i не люблю), який завадив туристам приiхати на екскурсii i тому практично всi кав’ярнi в центрi мiста були вiльнi.

Коли е великий вибiр, то вибирати дуже важко, це стосуеться й кав’ярень у Львовi. Бiльше тридцяти хвилин я блукала вуличкам Старого мiста, аж поки не дiсталася Арсеналу. Тут у куточку е затишна кав’ярня (здаеться Арсенальська), вiкно якоi виходять на вулицю Пiдвальну, так що можна спостерiгати за життям мiста. А затишний куточок бiля Арсеналу нiби оберiгав цю ка’ярню вiд шуму повсякденностi.

Нiби спецiально стiл бiля вiкна був вiльний (хоча у кав’ярнi вже було декiлька вiдвiдувачiв), я замовила свою улюблену каву лате, снiданок та поринула в читання.

У Львовi нiхто на тебе не тисне, не пiдганяе, не нав’язуеться. Це настiльки приемно, що менi здалося нiби я у якiйсь затишнiй бiблiотецi. Деколи я дивилася у вiкно, та замовляла чай або каву. Навiть не знаю скiльки пройшло часу. Єдине на що я звертала увагу, це музика, яка менi дуже подобалася: пiдбiрка хiтiв 75-80х рокiв, та пiснi сучасних украiнських виконавцiв, майстерно мiксованi вмiлим звукорежисером.

3

Книга та музика викликали в мете такi бурхливi емоцii, що мiсцями я плакала або посмiхалася. Нещасне кохання, яке от-от стане самим щасливим у життi героiв… Їм треба просто сказати про своi почуття, зустрiтися i сказати. Тодi вони будуть щасливi разом i «нехай весь свiт зачекае». Ще одна сторiнка i….