На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Пробач, Марцело…» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Любовные романы, Современные любовные романы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Пробач, Марцело…

Автор
Дата выхода
27 июля 2020
🔍 Загляните за кулисы "Пробач, Марцело…" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Пробач, Марцело…" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Вікторія Андрусів) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Молода журналістка з Праги мріє дослідити власні корені, що походять з України.. Вирушивши задля цього до землі, де поховані її бабуся з дідусем, вона зустрічає чоловіка, в якого закохується з першого погляду. За дивним збігом обставин з’ясовується, що історії двох родин у далекому минулому перепліталися поміж собою. Дізнавшись про те, що її наречений належить до кримінального світу обидвох держав ( України та Чехії) героїня переживає складні внутрішні протиріччя, однак не знаходить у собі сили розлучитися з коханим. Намагаючись допомогти йому у вирішенні конфлікту з правоохоронцями, новинарка ставить під загрозу свій статус « матері Терези», здобутий внаслідок захисту на шпальтах часопису прав українських заробітчан за кордоном. Завдяки екстремальним обставинам жінка стає певною мірою співучасницею злочинних подій, однак до останнього бореться за те, аби залишитися поруч з чоловіком, якого так неочікувано зустріла у далекому карпатському селі…
Книга содержит нецензурную брань.
📚 Читайте "Пробач, Марцело…" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Пробач, Марцело…", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Але… Це ж – клопiт на все життя…
– Ну ось, бачиш? – протестувавши приятеля, Іван полегшено зiтхнув – той бодай не лукавив. – А Славчик, дiзнавшись про ii хворобу, сказав: «Тепер тим бiльше хочу ii взяти. Бо як не я, то нiхто про неi не попiклуеться. Отаке-то…
Увечерi, заiхавши до знайомого i розрахувавшись за замовлену заздалегiдь важкеньку, але мiнiатюрну «iграшку» дев’ятого калiбру, що у кишенi здавалась цiлком непомiтною («якраз те, що треба… виключно задля власноi безпеки…»), Іван, нарештi, потрапив додому.
Винайнята квартирка була невеличкою й затишною – недоцiльним видавалося витрачатися на тимчасовi комфортнi апартаменти у той час, коли Іван штурмував будiвництво власного будинку…
На чималому кавалку землi неподалiк вiд мiста день за днем зводилися мури Івановоi мрii… Спостерiгаючи, як ота мрiя крок за кроком утiлюеться у життя, Іван не раз уявляв собi, як з верхнього поверху доноситимуться дитячi голоси, а розкiшними покоями ступатиме жiноча витончена нiжка… Щоправда, образ жiнки, котрiй належатиме нiжка, був доволi розмитим.
Увiмкнув телевiзор, зазирнув у холодильник i, зауваживши пустку, замовив по телефону пiццу. Отаке воно – холостяцьке життя, пiдсмiювався сам над собою, адже, правду кажучи, оте життя було йому до вподоби… Спортзал, друзяки, дороги, машини, мандрiвки, ризик, вседозволенiсть… Та й не кожна дружина прийме його таким, яким е… Хiба що (усмiхнувся власному припущенню, що скидалося бiльше на кепкування iз самого себе)… знайти собi близьку духом поплiчницю – як отi Боннi та Клайд у фiльмi… Таке трапляеться лишень в кiно.
Пригадав усi насурмованi рум’янами обличчя, схожi на хижацькi пазурi нiгтi, гламурнi, розцяцькованi дешевими камiнцями перебиранки, отупiлi, позбавленi змiсту погляди, що повсякчас юрмилися навколо у пошуках спотвореного власним розумiнням щастя… Боже мiй!!! Яке ж то все жалюгiдне й легкодоступне… Не такого йому треба у життi, цiлком не такого.
Знову озвався набридливий телефон.






