На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Собор Паризької Богоматері» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Любовные романы, Исторические любовные романы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Собор Паризької Богоматері

Автор
Дата выхода
30 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Собор Паризької Богоматері" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Собор Паризької Богоматері" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Виктор Мари Гюго) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Неможливо уявити літературу ХІХ століття без Віктора Гюго (1802–1885) – французького поета, прозаїка, драматурга, публіциста. Для французів він – поет і громадський діяч, для всього світу – автор безсмертних книжок. Сам Гюго називав себе романтиком і залишився їм до кінця своїх днів.
«Собор Паризької Богоматері» – перший історичний роман у французькій літературі. Для опису собору та Парижу XV століття письменник вивчив багатий історичний матеріал. Головні герої вигадані автором: циганка Есмеральда, архідиякон Клод Фролло, дзвонар собору горбун Квазимодо (який уже давно перейшов у розряд літературних типажів). Але є в романі «персонаж», який об’єднує всі діючі особи та збирає докупи основні сюжетні лінії. Ім’я його винесено у назву твору. Це – собор Паризької Богоматері.
📚 Читайте "Собор Паризької Богоматері" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Собор Паризької Богоматері", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І з тоi митi метр Копеноль здобув у Парижi, як i в Гентi, «велике довiр’я народу, бо люди такого складу, – як каже Фiлiпп де Комiн, – завжди завойовують його, коли поводяться так невимушено».
Кардинал прикусив губу. Нахилившися до свого сусiда, настоятеля абатства святоi Женев’еви, вiн стиха мовив:
– Дивних послiв прислав до нас ерцгерцог, щоб сповiстити про прибуття принцеси Маргарити!
– Ваша превелебнiсть, – зауважив настоятель, – ви надто чемнi з цими фламандськими свиньми.
– Скажiть краще: porcos ante Margaritam[24 - Свинi перед Маргаритою (латин.). Гра слiв: «Магgarita» – перлина i жiноче iм’я.], – вiдповiв, посмiхаючись, кардинал.
Увесь почет у сутанах був у захватi вiд такого каламбуру. Це трохи втiшило кардинала: вiн поквитався з Копенолем – його дотеп мав не менший успiх.
А тепер, звертаючись до тих наших читачiв, якi, кажучи по-сучасному, здатнi узагальнювати образи та поняття, дозволимо собi запитати iх, чи виразно уявляють вони собi вигляд, що його мав у ту хвилину широкий паралелограм Великого залу Палацу правосуддя? Посеред залу, бiля захiдноi стiни, височить розкiшний помiст, вкритий позолоченою парчею; на нього крiзь невеличкi стрiлчастi дверi один по одному входять поважнi особи, iмена яких пронизливим голосом урочисто виголошуе брамник.
Ми зовсiм забули про нього!
А саме цього вiн i боявся.
З тiеi митi, коли ввiйшов кардинал, Гренгуар, як тiльки мiг, старався врятувати свiй пролог.











