На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Собор Паризької Богоматері» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Любовные романы, Исторические любовные романы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Собор Паризької Богоматері

Автор
Дата выхода
30 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Собор Паризької Богоматері" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Собор Паризької Богоматері" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Виктор Мари Гюго) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Неможливо уявити літературу ХІХ століття без Віктора Гюго (1802–1885) – французького поета, прозаїка, драматурга, публіциста. Для французів він – поет і громадський діяч, для всього світу – автор безсмертних книжок. Сам Гюго називав себе романтиком і залишився їм до кінця своїх днів.
«Собор Паризької Богоматері» – перший історичний роман у французькій літературі. Для опису собору та Парижу XV століття письменник вивчив багатий історичний матеріал. Головні герої вигадані автором: циганка Есмеральда, архідиякон Клод Фролло, дзвонар собору горбун Квазимодо (який уже давно перейшов у розряд літературних типажів). Але є в романі «персонаж», який об’єднує всі діючі особи та збирає докупи основні сюжетні лінії. Ім’я його винесено у назву твору. Це – собор Паризької Богоматері.
📚 Читайте "Собор Паризької Богоматері" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Собор Паризької Богоматері", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Незважаючи на вiдмiннiсть пiдходiв i причин звернення до цiеi проблематики (у Пруста – це занедбання релiгiйного мистецтва у Францii пiсля прийняття наприкiнцi XIX столiття закону про вiддiлення церкви вiд держави i пов’язаного з ним закриття багатьох культових закладiв, у Роллана та Батая – це спустошення та руйнацiя французьких церков, якi принесла Перша свiтова вiйна), у них звучить схожа з думкою Гюго загальна iдея необхiдностi захисту соборiв як набуткiв нацiональноi культури iхньоi батькiвщини та людства у цiлому.
Гюго представив готичний собор як едине цiле, надiлене величним, хоча й дещо неясним iсторiософським сенсом. Вiн розглядав його як «гiгантське дзеркало Науки, душi та iсторii» та «найповнiше мистецьке здiйснення найбiльшоi мрii, до якоi коли-небудь пiднiмалося людство». Але, здавалось би, чiтко виражена, «iдеологiчна» теза про те, що на змiну всякiй теократii приходить демократiя, яку Гюго «вичитуе» в iсторii створення та архiтектурному стилi собору Паризькоi Богоматерi i яку намагаеться вивести у визначальну закономiрнiсть iсторичних процесiв, при пильнiшому розглядi постае не такою вже однозначною: адже мова йде про гармонiйну цiлiсть собору, яку складае поеднання, а не конфлiкт, романського та готичного стилiв, як i про едину виражену в нiй вiру у Бога.
Близьку його художньому мисленню iдею провiденцiйностi Гюго вiртуозно вичитував як у загальних обрисах славнозвiсного паризького собору, так i в найдрiбнiших його деталях. Зовсiм незначне графiтi – грецький напис «’??????» (фатум, доля) – на однiй з його стiн набувае у романi надзвичайноi ваги i багатозначностi.











