Ukrainian dream. «Последний заговор»

Марк заточився, але втримався на ногах, потiм удари посипалися один за одним, хтось зробив пiдсiчку, i вiн тiльки встигав прикривати руками голову та груди. Свiдомiсть Марк утратив хвилини за двi, i останне, що спало йому на думку – це те, що його хтось пiдставив i що тi, хто зараз б'е його по печiнцi, спинi й ниркам, добре знали, що вiн буде у «Фрiдом хаус» рiвно о першiй ночi, пiсля цього настала темрява i Марк перестав вiдчувати удари нiг i гумових палиць.

Роздiл 14 (a) (Chapter 14 (а))

Вiн дивився iй просто в очi, його очей вона не бачила. Вiн сидiв у тiнi, а на неi падало свiтло маленькоi свiчки, яка стояла на шафi. Очi вона заплющила i тiльки пальцями вiдчувала його, а ще вона чула голос – такий, яким часом промовляе до нас Бог тодi, коли нам дуже хочеться Його почути.

– Для того, аби бути незалежною вiд людей i подобатися людям, ти маеш бути самодостатньою i красивою.

– А яка я?

– Ти закомплексована, залякана, нерiшуча, невпевнена в собi, залежна вiд думки й волi iнших, сповнена страху та зневiри, едине, що е в тебе доброго, – ти любиш людину, заради якоi готова померти.

– Кажiть ще.

– Свобода приходить з усвiдомленням, а шлях до усвiдомлення лежить через досвiд, i ти знаеш, досвiд – це бiль, ти не маеш боятися досвiду життя, ти маеш його здобувати й жити ним.

– Я зможу?

– Зможеш. Ти мусиш поставити собi мету, саме цiлеспрямованi люди поступово одужують i стають сильними та незалежними вiд тих, хто користуеться iхньою слабкiстю. На свiтi нема тих, хто б сказав тобi, що ти слабка, бо в такому разi вони втратять над тобою контроль.

– Я знаю, я все це знаю, але не вiрю, що зможу стати сильною.

– Все дуже просто: Дашо, ти боiшся бути сильною, бо сила – значить свобода, а свобода – це необхiднiсть приймати рiшення й робити кроки, iти туди, куди хочеш, i при тому нiхто не триматиме тебе за руку. Так багато тих, Дашо, хто паразитуе на твоiй слабкостi.

– Хто?

– Я не знаю, але ти дуже добре знаеш iхнi iмена.

– Так, я знаю.