На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мертвому півню фагот не потрібен» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Знания и навыки, Изучение языков, Иностранные языки. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мертвому півню фагот не потрібен

Автор
Дата выхода
26 октября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Мертвому півню фагот не потрібен" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мертвому півню фагот не потрібен" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Врублевський) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Попри іронію, подекуди солонувату й нищівну, цей твір просякнутий любов’ю до «пересічної людини», з одного боку, а заодно переповнений неприхованого їдкого сарказму стосовно властолюбців найрізноманітнішого калібру, від дрібних клерків і до «небожителів». Загалом же роман «Мертвому півню фагот не потрібен» є своєрідною мозаїчною картиною життя на периферіях сучасного світу, периферіях не так географічних, як цивілізаційних, де все нібито просто і зрозуміло, де час, як і сама оповідь, пливе аж занадто повільно, одначе у цій заколисуючій розміреності таяться воістино шекспірівські пристрасті і безліч карколомних, глибоко законспірованих сюжетів, що не надаються до швидкого і однозначного розшифрування.
📚 Читайте "Мертвому півню фагот не потрібен" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мертвому півню фагот не потрібен", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Але дива трапляються в Каiруанi ще рiдше, анiж навiдини зайд – навiть у найвiддаленiших закапелках Юджiновоi пам’ятi нiчого такого, що можна було хоч би з великою мiрою умовностi назвати дивом, не вiднайшлося… Юджiна опосiв такий безпросвiтний вiдчай, що коли б пiд цю пору вiн наклав на себе руки, це виглядало би цiлком логiчним i не позбавленим певноi вишуканостi драматичним фiналом, яким, ймовiрно, задовольнився б навiть сам старина Вiльям[4 - Тут маеться на увазi, зрозумiло, нiхто iнший як Шекспiр.].
На щастя, господь, здаеться, бодай краем вуха, а таки вчув Юджiновi молитви i, не маючи нiякоi охоти вертатися до салуну особисто, спровадив на спасiння ледь живоi душi Старого Ірландця нерозлучних приятелiв Ноля Дане (чоловiка вже згадуваноi мимри Лiн) та Марсела Сильву – спiвзасновникiв, спiвредакторiв i спiвавторiв единоi мiсцевоi газетки «Каiруанськi хронiки»[5 - Треба сказати, що уживання множинноi форми «хронiки» поруч iз заверстаними у «шапку» профiлями Сильви i Дане (a la Маркс i Енгельс), зiграло iз «батьками-засновниками» злий жарт: i до них самих, i до газети одразу ж (ще й не висохла друкарська фарба на сигнальних примiрниках першого номера!), мiцно i назавжди приклеiлося назвисько «Каiруанськi алкашi».
Зазвичай Сильва i Дане обирали столик у закутку, замовляли вiскi з льодом, лимон та холодний чай i заводили неквапливi теревенi на лiтературнi теми, щедро присмачену iменами, цитатами, специфiчними термiнами i категоричними присудами, з-помiж яких графоман, примiтив, банальщина i убозтво виглядали порiвняно з iншими мало не як похвала, – обое ж бо приписували себе до письменницькоi братii й плекали просто таки наполеонiвськi плани, а те, що нi одному, анi другому нiяк не вдавалося пробитися на сторiнки якого-небудь iз двох дюжин передплачуваних напару товстих журналiв, списувалося на зверхнiсть столичного лiтературного бомонду до авторiв з провiнцii.









