Айвенго

Королi норманськоi династii i дворяни, якi брали з них приклад, пригнiчували цей народ з корисливих мiркувань. Всi знають оповiдь про те, як принц Джон, ув’язнивши багатого еврея в одному зi своiх замкiв, наказав щодня виривати в нього по одному зубу.[123 - …як принц Джон, ув’язнивши багатого еврея… наказав щодня виривати в нього по одному зубу. – Принц Джон (1167–1216), молодший брат Рiчарда Лев’яче Серце. Пiсля смертi Рiчарда – англiйський король (з 1199 р.); звався Безземельним, бо втратив бiльшу частину англiйських володiнь у Францii.

Епiзод з вириванням зубiв мав мiсце у 1210 р.: принц Джон наказав тримати всiх евреiв Англii пiд арештом, доки вони не виплатять йому 66 000 марок (назва старовинноi англiйськоi монети), з них 10 000 вимагалося вiд брiстольськоi общини; голова цiеi общини i пiддався описаним тортурам.] Це тривало доти, поки нещасний iзраiльтянин не втратив половину зубiв, i лише тодi вiн погодився заплатити кругленьку суму, яку в нього вимагав принц. Грошi, що були в обiгу, зосереджувались головним чином у руках цього пригнiченого племенi[124 - Грошi, що були в обiгу, зосереджувались головним чином у руках цього пригнiченого племенi… – Церковний едикт забороняв християнам займатися лихварством, цим займалися евреi, тому в iхнiх руках сконцентрувалися значнi капiтали; iншi види суспiльноi дiяльностi евреям були забороненi.], i дворяни, щоб отримати цi грошi, за прикладом свого правителя без жодних вагань вдавалися до будь-яких засобiв переконання, включаючи тортури. Пасивна мужнiсть, породжена любов’ю до власностi, спонукала евреiв нехтувати цiею небезпекою, тим паче що вони могли отримати величезнi прибутки у такiй багатiй краiнi, як Англiя. Попри численнi перешкоди й особливу податкову палату, про яку ми вже згадували (вона називалася еврейським казначейством i була створена саме для того, щоб розоряти i пригноблювати евреiв), вони примножували своi статки i передавали iх з рук у руки за допомогою векселiв; цей комерцiйний винахiд належить евреям. Векселi також давали iм змогу переводити грошi з однiеi краiни в iншу; отже, коли в однiй краiнi евреям загрожували утиски i збитки, iхнi скарби зберiгалися за кордоном. Впертiсть i пожадливiсть, властивi евреям, певною мiрою допомагали iм опиратися фанатизму i тиранii тих, пiд чиею владою вони жили; цi якостi наче зростали вiдповiдно до гноблень, яких вони зазнавали.