Айвенго

У цiлому погоджуючись з Вашими поглядами, я не можу не дивуватися тому, що нiхто досi не спробував зацiкавити сучасникiв легендами i переказами староi Англii, тодi як до подiбних спроб стосовно наших бiдних i не таких знаменитих сусiдiв удавалися безлiч разiв.

Зелене сукно, попри свою древнiсть[25 - Зелене сукно, попри свою древнiсть… – Зелене сукно, з якого виробляли одяг лiсничих, традицiйно асоцiюеться з людьми, поставленими поза законом (наприклад, з Робiном Гудом).], безперечно, е милiшим нашому серцю, нiж строкатий тартан – сину пiвночi.

Ім’я Робiна Гуда, якщо вживати його доречно, може бути не гiршим прикладом, анiж iм’я Роба Роя[26 - Роб Рой (Рой Мак-Грегор) – вождь одного з найстарiших шотландських кланiв, учасник повстання проти англiйцiв у 1715 р., герой однойменного роману Скотта.], а англiйськi патрiоти вартi не меншоi похвали в нашому оточеннi, нiж Брюс i Уоллес[27 - Брюс, Роберт (1273–1329), Уоллес, Вiльям (1272–1305) – очiль-ники боротьби шотландцiв проти англiйцiв, героi популярних за часiв Скотта романiв. ] – в Каледонii[28 - Каледонiя – стара назва Шотландii.]. Якщо пiвденнi краевиди i не такi мальовничi та величнi, як пiвнiчнi гiрськi пейзажi, вони, проте, перевершують iх своею спокiйною, тихою красою. Все це дае нам право мовити разом з патрiотом Сирii[29 - Патрiот Сирii – Нааман Сирiйський, бiблiйний полководець.]: «Чи не прекраснiшi за всi рiчки Ізраiлю Фарфар i Авана, рiчки Дамаска?»

Якщо Ви дозволите нагадати, Вашi заперечення проти подiбних спроб, любий докторе, були подвiйними.

З одного боку, Ви пiдкреслювали переваги шотландцiв, у чиiй краiнi ще не так давно iснував той побут, на тлi якого розгортаються подii. Навiть тепер лишаеться багато свiдкiв, що пам’ятають славетного Роя Мак-Грегора, якi воювали з ним плiч-о-плiч. І подробицi, що стосуються приватного життя i побуту тих часiв, i все, що робить достовiрним оповiдання i своерiдними – описанi характери, добре знають i пам’ятають у Шотландii. В Англii ж, навпаки, цивiлiзацiя вже давно досягла такого високого рiвня, що едине джерело вiдомостей про наших пращурiв становлять давнi лiтописи, автори яких наче змовилися приховувати всi цiкавi подробицi, замiнивши iх перлами чернечого красномовства i банальними роздумами про моральнi питання. Ви стверджували, що було б несправедливо ставити нарiвнi англiйських i шотландських письменникiв, якi намагаються перевершити одне одного, переказуючи i прикрашаючи давнi легенди своiх краiн.