Трагедія гетьмана Мазепи

І теж наставляв – з останнiх сил намагався! – на все той же, чомусь не дуже популярний у жiнки шлях доброчесностi; так ось обом – навiть разом узятим – було дуже далеко – ой, ой далеко! – до царя Петра Першого, котрий теж займався аналогiчним дiйством – свою едину i ненаглядну вiдучував вiд пиятики, гульок, адже вона, розiйшовшись, навiть пречудовi було роги наставила своему законному, а вiн ii взяв i…

І, повiрте, перевиховав – швидко i якiсно. Та ще з таким розмахом, певно, застосовуючи в цьому дiлi найновiшi досягнення педагогiки i ще бозна-якоi науки.

Далеко, далеко – ще раз повторимо, – iм з iхнiми патрiархально-кустарними методами перевиховання любих жiночок, далеко до Петра I та його ефективного методу перевиховання безрiдноi нiмецькоi служницi Марти Скавронськоi, яка, потрапивши до Росii в солдатському обозi, а потiм i в казармах переходила з рук в руки, i в покоях генералiв, якi вiдiбрали ii в рядових i передавали один одному на тимчасове користування.

І цар так захопився солдатсько-генеральською дiвкою, що, не довго думаючи, перетворив гулящу дiвку Марту Скавронську на росiйську iмператрицю Катерину (ах-ах, як вони кохали одне одного, правда, колишня солдатська курвочка, а тодi росiйська iмператриця Катерина, якось було дала такого маху, загулявши за старою звичкою, що ледве не вилетiла з iмператорських покоiв назад до солдатських казарм, для яких вона найбiльше пiдходила).

Коли ще ранiше цар Петро І дiзнався, що його колишня жона Євдокiя Лопухiна, вислана мужем своiм до Суздаля спокутувати грiхи своi, закрутила там з одним офiцером, то велiв того офiцера негайно скарати на горло, а Євдокiю «высечь кнутом» i вiдправити в далекий монастир на Ладозi – що й було негайно зроблено.

І ось нова його жона – ви можете уявити досаду i, зрештою, лють царя? – Катерина закрутила таке саме дiйство. І не десь там, а в самому iмператорському палацi, закрутила з молодим коханцем Вiллiмом Монсом… Це ж треба, га? Цар же так любив Катерину, а вона вмiло, як кажуть, i серед бiлого дня наставляла йому роги – у спальнi iмператорського палацу.