Як я став детективом

Може, вдасться хоч якось розгадати секрет цього вашого везучого гравця.

– Занадто везучого! – уточнив Євгенiй Аркадiйович. – А щодо того, щоб подивитися на його гру, то це – будь ласка! Якщо хтось зумiе розгадати секрет його дивовижного везiння, я тому сплачу велику премiю. Слово честi, хлопцi, так i знайте!

Не знаю чому, але ця розмова про щасливого гравця в рулетку не давала менi спокою тижнiв зо два, допоки ми знову не вiдвiдали казино «Червоний Лев» на черговiй телевiзiйнiй зйомцi. І я вiдразу, побачивши Євгенiя Аркадiйовича, вiдвiв його вбiк i запитав:

– Сьогоднi присутнiй ваш гравець-везунчик? Не втiк iще, побачивши нас?

– Сьогоднi його немае, але вiн приходив позавчора i знову виграв.

– Чи можу я поговорити з круп'е, що обслуговують рулетку i пам'ятають гру вашого везунчика?

Президент «Червоного Лева» погодився, i незабаром я розмовляв з молодим симпатичним круп'е Андрiем. Вiд нього довiдався про деякi подробицi гри щасливого постiйного вiдвiдувача, якого звали Артуром. А потiм, вже дома, на паперi я розписав по пунктах цi деталi.

Перша. Артур приходить грати в рулетку раз на тиждень, але в рiзнi днi. Час його появи теж рiзний, тож передбачити заздалегiдь його чергову появу у казино неможливо.

Друга. Оскiльки час гри Артура рiзний, вiн потрапляе на рiзних круп'е, що працюють позмiнно. Найчастiше гравця обслуговували два хлопцi – Андрiй i Владислав, iз якими менi вдалося поспiлкуватися наступного дня.

Третя. Артур завжди грав тiльки за другим столом рулетки, i нiколи не сiдав за перший стiл, що бiля вхiдних дверей.

Четверта. Тривалiсть гри Артура коливалася вiд години до двох-трьох годин. Спочатку вiн робив маленькi ставки, постiйно iх збiльшував, мiг на початку гри програвати невеликi суми. Але згодом вiн незмiнно вiдiгравався i щойно його виграш досягав великоi суми, одразу ж покидав гральний заклад.

П'ята. Пiд час гри Артур не пiдглядав у записник, ставки робив не спонтанно, а вдумливо i начебто заздалегiдь знаючи, на якi числа йому треба ставити фiшки на рiзних етапах гри.

На останнiй, шостий, блок моiх запитань, я не одержав досить чiткоi вiдповiдi: Андрiй не мiг з упевненiстю сказати, чи вигравав Артур тiльки на якомусь одному числi, чи його постiйнi виграшi припадали на рiзнi числа.

– Розумiеш, за вечiр у рулетку на обох наших столах грае чимало рiзних людей, – пояснив менi Андрiй, – i перед круп'е не стоiть завдання запам'ятовувати, на яких числах виграють нашi вiдвiдувачi.