На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Куля для вовкулаки» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Детективы, Исторические детективы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Куля для вовкулаки

Автор
Дата выхода
23 октября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Куля для вовкулаки" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Куля для вовкулаки" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Юрий Сорока) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Дивні речі віднедавна відбуваються на околицях тихого подільського Меджибожа. Вихідці з розпечених глибин пекла все частіше з’являються поряд з переляканими мешканцями міста і збирають свій кривавий врожай. Хто вони, ці породження нічного мороку? Для яких цілей тримають у жаху фортецю і фільварки? Відповіді на ці питання надто складні, щоб хтось ризикнув відшукати їх… Хіба що цей «хтось» – безстрашний фехтувальник, колишній курінний отаман Запорізької Січі, приватний детектив і просто непересічна людина – Семен Ольховський-Паливода. А коли за справу береться він – істина мусить бути встановлена. Хоча легко пану Семену і його вірному зброєносцю Микиті не буде. Про їхні пригоди, перемоги і поразки розповідається у першому романі з серії «Нотатки Семена Паливоди» «Куля для вовкулаки».
📚 Читайте "Куля для вовкулаки" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Куля для вовкулаки", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Намагались роздивитись, що вiдбувалось серед лiсовоi гущавини, чумаки, якi довгою валкою простували з Криму у вiдомому лише iм напрямку. Хитали головами й продовжували свiй шлях.
Та була пiд кронами старезних дубiв у гаю ще одна людина. Таемнича i зловiсна. Незважаючи на загальну атмосферу ловецького азарту, що оволодiв мисливцями, ця людина зберiгала спокiй i зосередженiсть. Таемничого незнайомця не цiкавив вепр, що мчав зараз назустрiч мисливцям. Його не цiкавив навiть той факт, що вiн знаходиться мiж здобиччю й готовими до бою стрiльцями.
І ii здобиччю не був вепр. Цiллю слугувала людина.
***
На передовому номерi Олександр Сенявський з усмiшкою на блiдому обличчi поглянув на Мiхая Березовського.
– Вiн буде моiм, чуеш, Мiхаю!
Мiхай, не менш блiдий, анiж його сюзерен, усмiхнувся у вiдповiдь.
– Вiн стане здобиччю кращого з нас, пане мiй. А кращим, поза всякими сумнiвами, е саме ти!
Олександр вищирився.
– Саме час насолодитись кров’ю жертви! Устромити зуби в ii гарячу плоть! Ти бажаеш цього, Мiхаю?
– Так! – Очi Мiхая звузились, вiн поклав на землю мушкет i з дурнуватою посмiшкою продовжив: – До бiса мушкет! Ми уб’емо його голiруч i вип’емо його кров!
– Вiзьми мушкет, Мiхаю! – пошепки наказав третiй з присутнiх на номерi мисливцiв.
Сенявський i Мiхай перезирнулись.
– Ти боiшся вепра, Вiтеку?! – тихцем засмiявся Сенявський. – Чорт забирай, мiй ротмiстр боiться!
– Нi, Олександре!
– Можливо, вважаеш, що вiн сильнiший за мене?
– Нi.
– Як завжди, похмурий Вiтек недооцiнюе наших можливостей, – реготнув Олександр. – Ти не знаеш, хто мiй батько?
– Знаю, – похмуро прошепотiв Вiктор Мацейовський, якого Сенявський по-панiбратськи кликав Вiтеком.
У напiвтемрявi гаю йому здалося, що очi, якими свердлив його Олександр Сенявський, запалали вогнем i стали схожими на вовчi.
– Хто ж вiн?
– Твiй батько Адам Іеронiм Сенявський, Олександре, – зiтхнув Мацейовський.
– Ти знову за свое, ротмiстре! – загрозливо зашепотiв Олександр. – Мiй батько князь темряви, i тобi це вiдомо! Мiхай, хто мiй батько? – поглянув Сенявський на iншого мисливця.
– Сатана!
– Так, Сатана!!!
Цього разу обидва драгуни промовчали. Замовк i Сенявський.











