На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фэнтези, Русское фэнтези. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних

Автор
Жанр
Дата выхода
24 сентября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Юрій Моро.) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Батько всієї земної бісоти, князь Мороку на ім'я Тар програв у азартній грі. Від тоді, він мав виконувати огидну йому роль джина у світі людей. Тягнувся простір, тік час. Одного разу завітав до Тара курінний і уклав угоду: нехай три роки поспіль джин, у його тілі, здобуває перемоги задля козаків Чорноземії. Так історія і почалась. Прокляття, бісівські, дружба і купа карколомних пригод чекали на князя. Та чи тільки вони, чи може він і сам за тих мандрівок стає іншим? Людиною? Тягнувся простір…
📚 Читайте "Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Та у якусь мить вiн, врештi, помiтив очiкуваний колодязь. Тодi Якову спало на думку, що такий пустий, наповнений тiльки особистими думками мандрiвника, шлях створено заради единоi мети: аби розпрощався проханець з усiма неважливими бажаннями й залишив лише найщирiше, найтаемнiше за всiх. Внутрiшне спустошення вiд чималого шляху миттево зникло, а бiль у грудях, на радiсть, не виникла знов. Якiв ударив поводдям i стрiмголов понiсся до колодязя.
Зупиняючись бiля цiлi, Хвиля помiтив бiло-чорного лелеку iз дивним, загнутим на кiнцi, дзьобом, що сидiв у гнiздi на опорi перехиленого вороту.
– Як Тара бажаеш побачити, маеш кинути до колодязя головнiшу в життi, а може й за життя, рiч.
Якiв, за звичаем, запалив люльку та недовiрливо запитав птаха:
– А чому Тар, як вiн такий могутнiй, сам у мене не забере найдорожче?
– Могутнiсть, Хвиля, – вiдповiв лелека, примруживши повернуте до курiнного око.
На додачу лелека засмiявся низьким голосом. Хвиля, за звичаем, випустив ротом густу хмарину й прослiдкував за ii зникненням. Можливо, його б i могло щось здивувати, але курiнний розумiв на що й яким чином вiн пiшов. Розумiв ще тодi, як не побачив кiнця червоно-чорного озера макiв.
– Не хочеться вiрити у балачки птахiв, та пройти такого шляху, аби пiти нi з чим…
Якiв витяг шаблю, поцiлував лезо та кинув зброю у темну безодню. Зробив вiн те iз удаваною легкiстю, але в його серцi щось перекрутилося тiеi митi i з важким гуркотом упало донизу.
– Хо-хо-хо, – знов засмiявся птах.
Раптом iз колодязя вилетiла чорна тiнь та утворила собою контури, що походили на тiнь людську, але у кiлька разiв бiльшу i надто струнку для подiбного зросту.
– Чого ти бажаеш, Якове? – голос тiнi розiйшовся усiею безкiнечнiстю багряного оточення.
– А що ти можеш?
– Хре-хре-хре, – тiнь зарипiла, наче стовбур пiд вiтром. – Можу все, що ти можеш, що мiг би, та й те, на що тобi не вистачить самого себе.
– Щось незрозумiло ти кажеш, джине, – курiнний примружився та з спiдлоба зиркнув на тiнь. – Точнiсiнько, як тi басурманськi шахраi чи iгундеi з ярмарку.





