На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фэнтези, Русское фэнтези. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних

Автор
Жанр
Дата выхода
24 сентября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Юрій Моро.) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Батько всієї земної бісоти, князь Мороку на ім'я Тар програв у азартній грі. Від тоді, він мав виконувати огидну йому роль джина у світі людей. Тягнувся простір, тік час. Одного разу завітав до Тара курінний і уклав угоду: нехай три роки поспіль джин, у його тілі, здобуває перемоги задля козаків Чорноземії. Так історія і почалась. Прокляття, бісівські, дружба і купа карколомних пригод чекали на князя. Та чи тільки вони, чи може він і сам за тих мандрівок стає іншим? Людиною? Тягнувся простір…
📚 Читайте "Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Я, трое моiх завзятих хлопцiв та ярчук поiхали на пiвдень Хорти до Спаленоi вежi[14 - Сигнальна башта козакiв], Старих стовпiв по-старому, аби вгамувати трохи нечистоi, бо розплодилося потойбiчних, наче цвiркунiв.
– Ярчук? – уточнив князь, адже у спогадах Якова собака Когута фiгурував лише, як звичайна тварина.
– Ага. Мiй старий товариш i бойовий помiчник у боротьбi з нечистою. Я знайшов його ще цуценям i вiдтодi вiн неодноразово рятував мое життя, не шкодуючи своiм особистим. Про його справжню природу вiдомо тiльки найближчим, братам i старшинi, що мандруе по свiту менше твого.
Когут показав у пiвнiчний кут куреня, де лежав, скрутившись, кремезний собака iз червоною холкою та золотим цепом на шиi. Його вуха були довгими, неначе у зайця, але тонкими i майже щiльно прилягали до спини. Із пащi виглядало, довше за iнших, вовче iкло.
– Пухнастий, майже мiй однолiток. Вiн – несправжня собака. Мабуть, ти чув хоч трохи про ярчукiв, так?
Тар сумнiвно кивнув, то ж Когут вирiшив роз’яснити:
– Його вовче iкло може дуже важко поранити нечисту, а iнколи – вбити.
Когут iз подякою в очах подивився на собаку.
– Довгомуд добряче подряпав малого, – Іван знов перевiв погляд на князя. – На знак подяки я виходив, вигодував i залишив Пухнастого у нас удома.
Когут зробив паузу, облизав посохлi губи, пробурчав щось на зразок: «Хоч би й в рота начхали, не образився б» i продовжив:
– А був випадок… На чайках за пороги Босфену ходили. До Басурграда через Аксинське море. Ти i твiй курiнь того року десь на заходi цебекську кров проливали. Уявляеш, по третьому дню плавання Пухнастий, мов з кишенi, виплигуе – i вже на човнi.





