Син

Неодмiнно мусить. Бо Франку не до вподоби, коли його пiдопiчнi вмирають у своiх камерах у його тюрмi: начальство неминуче супить брови, хоч би який переконливий вигляд усе мало.

– Так.

Слово пролунало надто тихо, аж Франк мимоволi подався вперед.

– Справдi? – перепитав вiн.

– Завтра. Ви отримаете мое зiзнання завтра.

Схрестивши руки на грудях, Франк хитнувся на пiдборах.

– Згода. Тодi я привезу завтра з самого ранку гера Харнеса. І щоб цього разу без отих твоiх коникiв! Сьогоднi вночi, коли лежатимеш у лiжку, раджу тобi гарненько роздивитись, як пiдвiшений свiтильник на стелi у твоiй камерi.

Засвоiв?

Хлопець пiдвiв голову i подивився помiчниковi начальника в’язницi просто в очi. Франк уже давно спростував для себе твердження, буцiмто очi – це дзеркало душi: надто часто йому випадало дивитися в невинно-блакитнi очi пацанiв, на яких тавра нiде було ставити. До того ж, вислiв безглуздий. «Дзеркало душi». За логiкою, це мало б означати, що в чужих очах ми бачимо вiдображення власноi душi. Та чи не тому так неприемно було зазирнути в очi хлопцевi? Франк вiдвернувся.

Треба зосередитись на iстотних речах. І не вiдволiкатися на думки, що ведуть в нiкуди.

– Там примари, ось чому.

Пальцями кольору деревного вугiлля Ларс Їлберг пiднiс до губ тоненьку самокрутку i скоса поглянув на полiцейську пару, що стовбичила над ним.

Симон i Карi витратили три години на пошуки Їлберга, доки нарештi надибали його пiд мостом Грюнер. Вони почали своi пошуки в Центрi Іла, де нiхто не бачив Ларса з минулого тижня, розпитали про нього у кав’ярнi «Бимiсйонен» на Скiппергата, на Платi коло Центрального залiзничного вокзалу Осло, де й досi велася торгiвля наркотиками, i, нарештi, зазирнули в хостел Армii спасiння на Уртегата, де й отримали iнформацiю, що привела iх у напрямку рiчки до Ельген, монумента, що позначае роздiлову лiнiю мiж «спiдом» [11 - «Спiд» (вiд англ.

speed – «швидкiсть») – наркотик з групи стимуляторiв (амфетамiн або метамфетамiн).] i героiном.

Дорогою Карi пояснила Симону, що албанцi та пiвнiчноафриканцi наразi тримають у своiх руках продаж амфетамiну та метамфетамiну вздовж рiчки на пiвдень вiд Ельген i вниз до мосту Фатерланд.

Чотири сомалiйцi стояли навколо лавочки, перетоптуючись з ноги на ногу i натягнувши на очi каптури вiд призахiдного сонця. На фотографiю, що показала iм Карi, один з них ствердно кивнув, показав на пiвнiч у бiк героiновоi краiни i, пiдморгнувши, запитав, чи не придасться iм грамулька кристалiв у дорогу.