Привид

 – Вiн сподiвався, що жiнка-митник почуе в його словах серйозну занепокоенiсть вiдповiдального командира корабля, а не приховану панiку контрабандиста, що перевозить дурман.

Жiнка поплескала песика по головi i глянула на Торда.

«Схожа на домогосподарку», – подумав вiн. На жiнку, яка мае дiтей i знае, що таке вiдповiдальнiсть. Жiнку, котра зрозумiе, в яку халепу вiн вскочив.

– Сумку ми вiзьмемо з собою, – повторила вона.

Поза нею показався ще один працiвник митницi. Вiн став, широко розставивши ноги i схрестивши на грудях руки.

– Що ж, давайте розбиратися, – зiтхнув Торд.

Керiвник групи з боротьби зi злочиннiстю Гуннар Хаген вiдкинувся на спинку свого обертального крiсла й уважно поглянув на чоловiка в лляному костюмi. Три роки тому зашитий розрив на його щоцi мав криваво-червоний колiр, а сам чоловiк виглядав так, наче вже був на Божiй дорозi i жити йому лишилося кiлька днiв. Але зараз його колишнiй пiдлеглий мав здоровий вигляд, набрав кiлька таких потрiбних йому кiлограмiв, i його плечi заповнили собою костюм.

Костюм. Хаген пам’ятав, що слiдчий з убивств завжди був у джинсах та високих черевиках i нiколи в чомусь iншому. Іще одною вiдмiннiстю була бирка на лацканi, яка свiдчила, що вiн не штатний працiвник, а простий вiдвiдувач: ХАРРІ ХОЛЕ.

Проте його манера сидiти у крiслi залишилася тою ж самою – скорiш горизонтальною, анiж сидячою.

– Маеш кращий вигляд, – зауважив Хаген.

– І ваше мiсто – також, – вiдповiв Харрi, перекочуючи мiж губами незапалену цигарку.

– Ти так вважаеш?

– Еге ж. Чудовий Оперний театр. На вулицях менше наркоманiв.

Хаген пiдвiвся i пiдiйшов до вiкна. З шостого поверху полiцейськоi штаб-квартири було видно, як купаеться в сонячному сяйвi новий район Осло – Бйорвiка. Повним ходом iшло розчищення завалiв, що нагромадилися пiсля знесення старих споруд.

– Минулий рiк позначився помiтним падiнням смертностi вiд передозування серед наркоманiв.

– Цiни зросли – споживання впало. І мiськрада отримала те, чого давно прагнула.

Осло бiльше не фiгуруе на першому мiсцi в европейськiй статистицi зi смертностi вiд передозування.

– Що ж, щасливi деньки повернулися знов. – Харрi заклав руки за голову; здавалося, що вiн ось-ось вислизне з крiсла.

Хаген зiтхнув.

– Ти так i не сказав менi, що привело тебе до Осло, Харрi.

– Невже?

– Авжеж. А конкретнiше – до групи боротьби зi злочиннiстю.

– А хiба е щось незвичайне в бажаннi вiдвiдати своiх колишнiх колег?

– Немае.