На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Леопард» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Детективы, Зарубежные детективы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Леопард

Автор
Дата выхода
27 ноября 2015
🔍 Загляните за кулисы "Леопард" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Леопард" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Ю Несбё) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
В Осло з особливою жорстокістю вбито кількох жінок. Убивця – нелюд, він, як леопард, підкрадається до жертви і завдає смертельного удару. У поліції немає жодних версій і підозрюваних. А найголовніше – немає Харрі Холе, який після «справи Сніговика» звільнився й виїхав до Гонконгу, де він намагається забутися з допомогою алкоголю і наркотиків. Та позаяк Харрі – єдиний норвезький детектив, який дійсно знається на серійних убивцях і вже не раз мав з ними справу, поліція вирішує для розслідування цих злочинів повернути його до Норвегії, в Осло, у відділ вбивств…
📚 Читайте "Леопард" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Леопард", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І вже майже зовсiм не розмовляеш.
– М-м-м. Ти хочеш, щоб я говорив?
Батько захитав головою:
– Ти вже краще слухай. Але на сьогоднi досить. Провiдай мене якось iще.
Харрi, потиснувши лiву батькову руку своею правицею, пiдвiвся.
– Ти не проти, якщо я поживу в Уппсалi кiлька днiв?
– Удячний, що ти сам запропонував. Я не хотiв обтяжувати тебе, але за помешканням потрiбно наглядати.
Харрi вирiшив не казати, що у його власному помешканнi ось-ось вiдключать електрику.
Батько задзеленчав у дзвоник, зайшла усмiхнена медсестра, звернулася до Улава на iм’я, безневинно кокетуючи з ним.
Замiсть прощання батько повторив:
– Усе, про що вона просила. – І прошепотiв: – Окрiм одного.
Поки медсестра вела Харрi до кiмнати, де зберiгали речi пацiентiв, вона сказала, що з ним бажае поговорити лiкар.
Лiкар кивнув на стiлець, пропонуючи сiсти. А сам вiдхилився на спинку крiсла, склавши долонi дашком.
– Добре, що ви повернулися додому. Ми шукали вас.
– Знаю.
– Рак поширився.
Харрi кивнув. Хтось колись казав, що розростання – це найперша ознака ракових клiтин.
Лiкар пильно, нiби вивчаючи його, подивився на Харрi, наче розмiрковував, чи варто продовжувати.
– Гаразд, – мовив Харрi.
– Себто?
– Я готовий почути все.
– Нинi ми вже зазвичай не кажемо, скiльки лишилось нашому пацiентовi. Трапляються медичнi помилки, та й загалом знати це дуже важко. Але за теперiшнiх обставин, гадаю, вам варто знати, що вiн уже пережив те, що йому вiдведено.
Харрi кивнув головою. Визирнув у вiкно. Туман унизу досi був щiльний.
– Маете мобiльний, щоб ми могли знайти вас, коли щось трапиться?
Харрi похитав головою. Унизу, з туману, почулася сирена. Чи йому вчуваеться?
– Може, хоч скажете, хто б вам мiг повiдомити?
Харрi знову похитав головою.
– Не турбуйтеся. Я телефонуватиму й щодня навiдуватиму його. Гаразд?
Лiкар кивнув i глянув услiд Харрi, коли той зiрвався з мiсця й кинувся до виходу.
Коли Харрi дiстався до Фрогнер-парку, вже була дев’ята.











