Леопард

Роздiл 4

«Sex Pistols»

Старий хазяiн готелю замислено пiдiйняв палець до чола, просто пiд чалму й глянув на неi довгим оцiнювальним поглядом. Потiм узяв телефон i набрав номер. Промовив кiлька слiв арабською й поклав слухавку.

– Чекайте, – мовив. – Може бути, а може, й нi.

Кая усмiхнувшись кивнула у вiдповiдь.

Вони сидiли одне проти одного за вузьким столом, який правив за прилавок, i дивилися одне на одного. Задзеленчав телефон, i чоловiк узяв слухавку. Вислухав спiвбесiдника й знову поклав слухавку, не промовивши анi слова.

– Сто п’ятдесят тисяч доларiв, – мовив.

– Сто п’ятдесят? – перепитала вона ошелешено.

– Гонконзьких доларiв, панi.

Кая взялася подумки пiдраховувати. Отже, це майже сто тридцять тисяч норвезьких крон. Майже вдвiчi бiльше, нiж iй дозволено витратити.

Коли вона знайшла його, вже перейшло за пiвнiч, минуло майже сорок годин, вiдколи вона востанне спала. Вона три години прочiсувала блок «Н». Подумки вже склала собi мапу мiсцевостi й вела пошуки системно, проминаючи нiчлiжки, кав’ярнi, генделики, масажнi клуби й молитовнi кiмнати, поки нарештi не дiсталася найдешевших нiчлiжок, де спала iмпортована робоча сила з Африки й Пакистану, тi, хто не мае навiть окремих кiмнат, лише закуток за запоною, без дверей, телевiзора, кондицiонера й хоч якогось натяку на особисте життя.

Чорний нiчний швейцар, що впустив Каю, довго вдивлявся у свiтлину й ще довше – у стодоларову банкноту, яку йому простягли, перш нiж взяти грошi й тицьнути в один з куткiв.

«Харрi Холе, – подумала вона. – Got you[14 - Гома – мiсто в Конго, на кордонi з Руандою, столиця провiнцii Пiвнiчне Кiву.]».

Вiн лежав голiчерева на матрацi, дихаючи майже нечутно. Через чоло простягалася глибока зморшка, й зараз, увi снi, права вилиця випнулася ще дужче. Кая чула, як у рiзних закутках кахикають i хроплять люди. Зi стелi крапало, краплi падали на кам’яну пiдлогу, глибоко й дражливо зiтхаючи. Запнуто було не до кiнця, й у закуток проникало холодне блакитнувате сяйво вiд ламп денного свiтла на ресепшенi.

Бiля вiкна вона зауважила шафу, стiлець i пластикову пляшку поряд з матрацом, що лежав просто долi. У кiмнатi бiльше не було нiчого. Стояв гiркувато-солодкий запах, як вiд паленоi гуми. Вiн iшов вiд непогашеноi цигарки у попiльничцi, що стояла долi поряд iз пляшкою. Присiвши на стiлець, вона помiтила, що Харрi стискае щось у руцi. Засмальцьовану жовто-коричневу грудку.