Місячний Танець (Пов'Язані Кров'Ю. Книга І)

Почуття провини тiльки посилило ii страх i додало iй ще бiльше мужностi.

- Ти ж бачив, як я тiльки-що вдарила хлопця електрошокером. Ти серйозно думаеш, що це гарна iдея? - Вона рiзко глянула в його очi, затамувавши подих вiд його погляду. Тепер, придивившись ближче, вона побачила, що його очi були ще бiльш чарiвнi, нiж там, за гратами клiтки…

- Ким би не були цi хлопцi, буде краще, якщо ти iм дозволиш вивести його з клубу, тодi ти зможеш повернутися i потанцювати, - знову попередив ii Девон, бачачи полум'я вогню, яке спалахнуло в ii очах.

Вiн мiг заприсягтися, що у неi аж шерсть дибки встала вiд нетерплячки вибiгти звiдси i врятувати того хлопця, якого вона сама ж тiльки-що поранила... хоча вiн все одно не мав намiру ii вiдпускати.

- Як тебе звати?

- Тобi навiщо? - Енвi вирвала свою руку, яку вiн мiцно стискував. - Щоб ти потiм сказав власникам не пропускати мене в клуб у майбутньому?

- Не зовсiм так, - похмуро пробурмотiв Девон при думцi про таку перспективу. - Але ти, можливо, захочеш залишити електрошокер в кишенi на всю нiч, - вiн спостерiгав, як вона знову подивилася на монiтор, щоб переконатися, що ii жертва пiшла.

- Чорт, - Енвi подумки зiтхнула i сперлася спиною об дверi, вiдчувши крiзь дерево вiбрацiю музики. Вона прикусила нижню губу зрозумiвши, що зайшла занадто далеко. Згадавши про iншу причину, по якiй вона знаходиться сьогоднi тут, в «Мiсячному танцi», - Енвi подумала, чи не пiдходящий зараз момент поцiкавитися про роботу. Чому б i не ризикнути? Подумки знизавши плечима, Енвi запитала.

- Ти не знаеш, чи приймають тут на роботу?

Девон не змiг приховати посмiшку, що повiльно розпливлася по його обличчю. Що б вiн тiльки не вiддав, щоб затягнути ii в ту клiтку з собою хоча б ненадовго i спробувати приборкати вогонь всерединi неi. «Ти танцюеш?» - з надiею в голосi запитав вiн.

Енвi широко вiдкрила очi, згадавши те, як вона спостерiгала з ним в клiтцi, i ii стегна спалахнули гарячим полум'ям ... як, на жаль, i ii щiчки.

- Нi, - прошепотiла вона занадто хрипким голосом.

- Не танцюю. Я працюю барменом в декiлькох iнших клубах цього району i хотiла б подати заяву на роботу… поки я тут.

- Шкода, - посмiхнувся Девон i, ступивши вперед, вiдкрив ящик столу, витягнув звiдти бланк заяви та простягнув ii Енвi. Вона так i не сказала йому, як ii звуть, але, якщо вона заповнить заяву, у нього буде вся необхiдна iнформацiя про неi. А ще вiн хотiв переконатися в тому, що вона не працювала в «Нiчному свiтлi».