Любов іншого виміру

– Что за бардак у тебя в информационных блоках, Сатана? Мне срочно нужны данные по Ориону! – в митi лютi Фобос переходив на росiйську i зараз зеленi кмiтливi очi жбурнули в Сатану злобивий, роздратований погляд: – Я весь в напряжении, не могу реализоваться!

– Мальчик мой, то, что для тебя – бардак, для меня – строгий порядок! Не лезь в мои блоки, пользуйся своими! – гнiвно кинув Сатана.

– Герр Люц, не выводи! Дай информацию, не то! – обурено вигукнув хрипкий голос, очi поглянули вкрай люто.

– А то что? – з викликом запитав Сатана.

– А то проверю ягодицы одной крали на упругость плетью! – пообiцяв голос Фобоса.

– А мне что? Какой такой крали? – запитав Сатана безбарвним, байдужим голосом. – А, черт с тобой! Скажи Горбатому, пусть даст тебе информацию.

– Благодарю, а на кралю мне наплевать, пошутил! – пояснив голос, очi зникли.

Всерединi Люцифера все клекотiло вiд обурення, та щоб не привертати уваги Фобоса до Олени, вiн мусив поступитися йому.

Ісус пильно поглянув на Сатану, налив вина.

– Вiн жене тебе в кут безвиходi! Зрозумiв, що кохання до дiвчини – твое слабке мiсце, буде тебе шантажувати, – зi смутком зауважив Ісус, – тому, хочеш ти, чи нi, а Я маю захищати ii вiд нечистоi сили!

Сатана занервував, закурив.

– Вже двiстi рокiв Фобос бачить у жiнцi лише сiдницi для побиття батогом! Якщо вiн ii торкнеться, я… – Сатана схопив Ісуса за руку, швидко таемниче зашепотiв: – Сину Божий, давай об’еднаемося, заженемо цього покидька у пастку та й закинемо у потужну чорну дiрку! Не вирветься…

– Ти геть здурiв, Сатано! Знову спокушаеш! Ще й як! Ти забув, що Я не вбивця, а несу Життя?! – гнiвно вигукнув Ісус.

Сатана затулив долонями обличчя i з розпачу загиготiв.

– Прости мене, Ісусе, та це ж давнiй ритуал: мое дiло – спокушати Тебе, Твое – казати: «Не спокушай, Сатано! Вiдiйди!». – Люцифер сумно посмiхнувся. – Як не дивно, я теж не змiг би убити Фобоса! Це я так, кинув у мить лютi… Звик я до цього негiдника, не уявляю без нього Пекла, та й з ким менi фехтувати, як не з ним? Вiн – другий фехтувальник Всесвiту, до того ж, як не крути, а генiй! Не раз це доводив у скрутi.

– Так, Фобос – особливий генiй зла, – i високе чоло Спасителя раптово похмурнiшало, – Люцифере, вiн неодмiнно зустрiнеться з нею, щоб подивитися, у кого ти закохався.

Сатана кинув на Ісуса напружений, занепокоений погляд.

– Господи Всевишнiй! Вiдведи вiд моеi дiвчинки Фобоса, благаю! – вигукнув Сатана i швидко, по-православному, перехрестився.