Любов іншого виміру

– Мадемуазель Оленi-Розi, Володарцi серця Першого Лицаря Мороку i Жаху вiд Сатани, Володаря Пекла i Землi, цi троянди! – урочисто виголосив вiн дзвiнким голоском i похапцем додав: – Там Диявол ще й записочку прилаштував!

Олена знайшла у кошику записку, прочитала ii, перевела важкий подих, сумно вгледiлась у Райський краевид за розчиненим вiкном. Рай вирував, гомонiв щастям: веселими дзвiночками лунав дитячий смiх, радiсно щебетали райськi пташки, звучали мелодiйнi, сповненi затишку, голоси Янголiв.

Тяжке передчуття каменем лягло на Оленчину душу.

– Що в записцi Диявола, доню? – тривожно запитала матiнка Жозефiн.

– «Завжди до твоiх послуг, Володарко мого серця! Навiки твiй, Сатана», – вголос прочитала Олена.

Глава 14

– Це ж наша iдальня iз замку! – вражено скрикнула Олена на порозi величезного бенкетного залу у середньовiчному стилi.

– Так, доню. У Раю весь наш замок, iнакше Рай не був би для мене Раем! Ти пам’ятаеш, як я люблю наш замок?

Олена пiшла вздовж стiни, пильно вдивляючись в урочисту шеренгу портретiв старовинного аристократичного роду.

– А ось i я!… У рожевiй сукнi… Менi пасував рожевий, мамо? – запитала Олена, розглядаючи портрет п’ятнадцятирiчноi Розi.

– Надзвичайно, дитино. Ти виглядаеш тут такою чистенькою, свiженькою, як пуп’янок рожевоi троянди, – запевнила ii Жозефiн, з любов’ю поглянула iй в очi, – та зараз ти гарна якоюсь небувалою, космiчною вродою!… Не дивно, що твоi неземнi, фiолетовi очi вразили серце Сатани! Остерiгайся Диявольськоi пристрастi, доню, не знiмай з себе хреста!

– Авжеж, мамо, авжеж, – Олена ствердно хитнула головою, iй не хотiлося говорити про згубнi наслiдки впливу Сатани на ii душу.

– Так, Рай це Рай! У ньому знайдеться затишний закуток для втiлення у реальнiсть будь-якоi мрii за знаком «плюс», доню.

Олена безпомилково знайшла свое мiсце за довгим, святково накритим, столом, сiла. Маргарита сiла напроти Олени, Жозефiн – поряд. Простiр столу мiж ними було заставлено безлiччю страв, що зазвичай пропонують у рiзних краiнах Землi на снiданок. Помiтивши тарiлку з салом, чорним хлiбом та цибулею, Олена посмiхнулася.