Любов іншого виміру

– Хаме, вибач за хамство, що перебиваю твою хамську доповiдь! – раптом вигукнула Гертруда, майже втративши надiю привернути до себе увагу Сатани, – Герр Люц, вогника не знайдеться? Моя солодка цигарочка геть загасла…

Вiдьма зiслизнула з крiсла спритною, грайливою гадюкою i завихилясувала стегнами до Сатани, та вiн зупинив ii розкутим поглядом, скорчив пику дебiла, що нiби здурiв вiд ii принад i жбурнув iй свою запальничку. Гертруда пiймала ii, повернулася на свое мiсце i кинула на Диявола злобивий погляд. Лицарство гиготнуло.

Сатана поглянув на аркуш паперу перед собою i, помiтивши, що намалював обличчя Олени, знову поринув у свiтлi роздуми.

По праву руку вiд Диявола сидiв Фобос, його мозок теж поглинули глибокi думи, вiн складав карту космiчних шляхiв i мав винятково вiдчужений вигляд: на ньому була сорочка з трохи не одiрваним комiрцем, з кишенi стирчав надгризений гамбургер. Напружено розмiрковуючи, вiн швидко писав чорним кiгтем у блокнотi, нервово дригаючи лiвою ногою у дранiй шкарпетцi, права була босонiж.

Злiва вiд Люцифера сидiв красень Євген, що вiрив в удосконалення людства методами генноi iнженерii. Вiн привiв на нараду з метою демонстрацii штучно створену ним напiвсобаку-напiвлюдину Шарика. Істота, гучно чавкаючи, з насолодою поглинала оселедець за оселедцем, зростаючи на очах.

– Отвечаю за базар, это прикол! Короче, лох попадает в вонючую слизь и его засасывает, типа, медленно так, но на верняк! – доповiдав Хам з хамською розкутiстю про свiй новий тортурний винахiд.

Та Сатана не вiдреагував, бо не чув Хама, його душа була далеко. Фобос пiдвiв голову, його очi сконцентрували на Хамовi розумний напружений погляд.

– Э, Фобос, толкни пахана под ребро, не ведется! – крикнув Хам.

Однак Фобос не почув його, схилив голову над блокнотом i енергiйно зачиркав кiгтем.

– Ах вы суки гениальные, вашу мать! – вибухнув Хам. – На хрен мне это надо выделываться тут, трепаться тут перед вами, а вы … – i Хам розматiкався у лише йому притаманний хамський засiб.

Сатана прокинувся вiд мрiй про Олену i помiтив Хама.

– Ты на кого погнал, мразь? На пахана погнал?! – раптом гаркнув Шарик i жбурнув у Хама недоiденим оселедцем.