Град земний і Град небесний

– Бачу, – мовив стражник, роздивляючись роботи, – це усе володiння нашого герцога!

– Красивi у вас тут мiсця, а замок просто диво!

– Так i е! – пiдтвердив стражник i додав: – Це усе Мелюзина!

– Мелюзина?

– Фея, – пояснив стражник, – яка допомогла своему чоловiковi Раймондину з роду Лузiньянiв придбати цi землi, а тодi за одну нiч звела замок i мiст!

– Але ж це казка! – усмiхнувся Ян.

– А ось i не казка! – заперечив стражник. – Мелюзина жила тут i народила Раймондиновi, предковi нашого герцога, вiсьмох синiв.

Але одного разу, образившись на свого чоловiка, перетворилася на крилату змiю й полетiла собi. Отак вiдтодi й лiтае вона над замком, оберiгаючи його i увесь свiй рiд. У нас багато хто ii бачив!

– Он воно що! – здивувався Ян. – Послухай…

– П’ер. Мене звуть П’ер, – вiдрекомендувався балакучий стражник.

– Знаеш, П’ере, я дуже втомився з дороги, менi б засвiтла потрапити до Лiмбургiв.

– Та ж вони мешкають зовсiм поряд, – заспокоiв його П’ер. – Онде iхнiй будинок, третiй праворуч.

– Дякую. То я можу йти? – запитав Ян.

– Гаразд, iди, – погодився П’ер i додав: – Щоправда, герцога в замку немае, i Ермана теж.

– А де ж вони?

– Його свiтлiсть об’iжджае своi володiння. А Ерман з ним, адже вiн – перший придворний живописець!

– Але ж його молодшi брати вдома?

– Так, Жан i Поль тут, – пiдтвердив стражник.

– Спасибi тобi, П’ере! – подякував художник i пiшов до вказаного будинку.

– Хай щастить, живописцю з Маасейка! – прокричав йому навздогiн П’ер.

2

Розкiшний часослов герцога Беррiйського

Брати Лiмбурги

У майстернi братiв Лiмбургiв було людно.

Художники стояли за конторками i малювали тонкими пензликами на листах пергаменту, пiдмайстри готували фарби.

– Ти хто? – до Яна пiдiйшли двое молодих майстрiв.

– Ян iз Нiдерландiв, молодший брат Губерта ван Ейка!

– Ласкаво просимо, Яне. Я Поль Лiмбург, а це Жан. Наш старший брат Ерман зараз у вiдiздi.

– Знаю, менi вже сказали.

– А чому ти приiхав сам?

– Губерт залишився в Маасейку, у нього там дуже важлива справа! – пояснив Ян.

– Шкода, – засмутилися брати, – ми розраховували на його допомогу! А сам ти що вмiеш?

– Губерт навчив мене всьому!

– Це добре: роботи у нас, як бачиш, багато, – сказав Поль. – Його свiтлiсть герцог Беррiйський побажав виготовити розкiшний Часослов!

– Хоче подарувати його своiй улюбленiй онучцi Боннi, на весiлля, наступного року вона вийде замiж за герцога Орлеанського, – додав Жан.