На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Війни художників» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Исторические приключения. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Війни художників

Автор
Дата выхода
26 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Війни художників" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Війни художників" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Станіслав Стеценко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Роман оснований на реальних фактах біографії відомого українського художника і розвідника-нелегала Миколи Глущенка (у книжці – Микола Гущенко) і відображає події 1940 року. Серед дійових осіб як реальні історичні персонажі – Йосип Сталін, Адольф Гітлер, Вінстон Черчилль, їхнє найближче оточення, художники і літератори, які жили і творили в той час у передвоєнному Радянському Союзі й нацистській Німеччині, – так і вигадані герої. Волею долі Микола Гущенко на початку 20-х років знайомиться з художником-початківцем Адольфом Гітлером і дає оцінку його малюнкам. І ось кращий (на думку фюрера) пейзажист Європи літом 1940-го вирушає з розвідувальним завданням із соціалістичної Москви до націонал-соціалістичного Берліна, звідки, за планами НКВС, він не повинен повернутися живим. Тим більше, що його дружина впала в око народному комісару Лаврентію Берії. Гестапо теж здогадується про спеціальну місію агента Художника і починає на нього велике полювання…
📚 Читайте "Війни художників" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Війни художників", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Автомобiлi можуть розвивати шалену швидкiсть – 100 кiлометрiв на годину. На в’iздi в Москву колона роздiлиться. Два «пакарди» поiдуть одним шляхом, два – iншим. Нiхто не буде знати, в якому вiн кортежi.
Сталiн любив цю марку автомобiля з пелiканом на капотi. Перший «пакард» у нього з’явився ще на Царицинському фронтi, де Сталiн був представником Реввiйськради. Вiдтодi вiн не зраджував цiй марцi просторого, потужного i дорогого американського автомобiля. Навiть коли Ленiн наказав надати йому розкiшний англiйський «Роллс-Ройс Сiльвер Гоуст», вiн за першоi ж нагоди змiнив його на «пакард».
«Пакарди» з кортежу зовнi нiчим не вiдрiзняються вiд звичайних. Але це лише зовнi. На заводi ЗІС iх розiбрали i пiдсилили потужною бронею i куленепробивним склом. Ранiше броньований «пакард» був лише у нього, а охорона пересувалася на ЗІС-101 та «лiнкольнах». Але потiм вiн добре придумав – i охорона, i сам пересуваються на однакових автомобiлях.
На передньому сидiннi його автомобiля водiй-вiртуоз – майор НКВС Мамонтов i начальник охорони – генерал Власик. З порожнього шосе, що вело через лiс i охоронялося спецiальним постом НКВС, кортеж виiхав на Можайське шосе, перетнув трамвайнi колii на Садовому кiльцi, далi повернув на Смоленську площу, промчав Арбатом. На вулицях порожньо, рух автiвок перекрито для урядового кортежу. Скрiзь агенти НКВС у цивiльному, варто було комусь iз перехожих зупинитися, вiдразу лунало грiзне «Пройдiть!» Якщо хтось затримувався, лунав свисток i роззяву хапали попiд руки мiлiцiонери i тягли у найближче вiддiлення, для «встановлення особи».
Роздiл 10
19 березня 1940 року, 13 год.
Москва, Кремль
Берiя приiхав у Кремль о пiв на другу. Зайшов у пiд’iзд будiвлi, де знаходився робочий кабiнет Сталiна. Пiднявся лiфтом. Кивнув охоронцю, що став у струну. «Здравiя бажаю, товаришу Берiя!»
Охорона резиденцii Сталiна не була пiдпорядкована Берii. У Кремлi нею завiдувiв комендант Кремля Петро Косинкiн, пiдпорядкований Сталiну особисто.
Коридор було заслано червоною килимовою дорiжкою. На дверях – жодноi таблички.





