Війни художників

Вiн не мав часу, щоб одружитися! Теорiя суспiльства соцiальноi справедливостi вимагала повноi вiддачi.

Маркс спiвмешкав зi служницею. Тому, що та була пiд рукою. Вiн, як i Енгельс, не мiг витрачати час на жiнок, бо з ранку до ночi працював над «Капiталом». Виводив формули: «товар – грошi – товар» та «грошi – товар – грошi».

А в нього, Сталiна, вождя радянського пролетарiату, була гарненька реготушка Валька Істомiна. Подруга. Яка потрiбна кожному здоровому чоловiковi.

Валя Істомiна застелила диван покривалом, розрiвняла його.

Коли вiн зайшов до спальнi й причинив дверi, вона повернула голову i посмiхнулася йому. І вiн посмiхнувся у вуса. Пiдiйшов ззаду, обiйняв. Узяв руками за груди. Вона ще раз повернула голову i ще раз посмiхнулася йому. Ось ця – справжня! Ця – не вертихвiстка, як Давидова чи Барсова. Ця не зрадить. Не буде вагiтнiти, сподiваючись назавжди прив’язати вождя до себе. Вiдступив. Мовчки кивнув: продовжуй. Вони розумiли одне одного без слiв.

Валечка прибрала у кiмнатi й, не проронивши й слова, пiшла. «Ця – справжня, – знову подумав вiн. – А Давидова – шлюха, вертихвiстка!»

– Власику!

Варто було лише промовити iм’я, i знову керiвник охорони миттево вирiс на порозi. Подумав: «Завжди намагаеться триматися поряд. Значить, може пiдслуховувати пiд дверима i почути те, чого не повинен чути. Ідiот».

– Подзвонив Поскрьобишеву? – запитав через плече, дивлячись у вiкно на горобцiв, якi стрибали по гiлках сосни, що росла у дворi.

– Так точно, Йосипе Вiссарiоновичу! – гаркнув Власик.

– І ще одна справа. Май на увазi: вийде за межi нашого спiлкування – поiдеш у турму, – коли хотiв говорити жорстко, якось сам собою прохоплювався грузинський акцент. Замiсть «тюрму» виходило «турму». І багато хто, наприклад Берiя, в цьому копiювали його.

– Так точно, товаришу Сталiн!

– Ця шльондра, яку ти вiдвiз до Москви, сказала, що вагiтна. Зроби так, щоб вона не народила.

Подивився на Власика. Побачив на його обличчi нерозумiння. Так, це не Товстуха. Пояснив:

– Проконсультуйся з надiйним лiкарем, як це зробити. Хай знайде якiсь вiдхилення у розвитку вагiтностi. Чи хворобу. Таку, що обов’язково треба буде робити аборт. Є багато таких хвороб. Ну що, я буду тобi пояснювати?! За мовчання лiкаря вiдповiси головою, – Сталiн вiдвернувся вiд спiврозмовника. Вiдчувалося, що йому ця розмова неприемна.