На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Війни художників» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Исторические приключения. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Війни художників

Автор
Дата выхода
26 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Війни художників" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Війни художників" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Станіслав Стеценко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Роман оснований на реальних фактах біографії відомого українського художника і розвідника-нелегала Миколи Глущенка (у книжці – Микола Гущенко) і відображає події 1940 року. Серед дійових осіб як реальні історичні персонажі – Йосип Сталін, Адольф Гітлер, Вінстон Черчилль, їхнє найближче оточення, художники і літератори, які жили і творили в той час у передвоєнному Радянському Союзі й нацистській Німеччині, – так і вигадані герої. Волею долі Микола Гущенко на початку 20-х років знайомиться з художником-початківцем Адольфом Гітлером і дає оцінку його малюнкам. І ось кращий (на думку фюрера) пейзажист Європи літом 1940-го вирушає з розвідувальним завданням із соціалістичної Москви до націонал-соціалістичного Берліна, звідки, за планами НКВС, він не повинен повернутися живим. Тим більше, що його дружина впала в око народному комісару Лаврентію Берії. Гестапо теж здогадується про спеціальну місію агента Художника і починає на нього велике полювання…
📚 Читайте "Війни художників" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Війни художників", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Схрестив ноги, кинув капелюха на стiл – продемонстрував, що вiн, Нарком внутрiшнiх справ, абсолютно рiвний головраднаркому.
– Твоi люди спровокували самогубство порядноi людини! Людини, яка пройшла громадянську вiйну! Члена партii iз 17-го року! А дружина цiеi людини лежить у Склiфi! – гуркотiв голос головраднаркому.
«Значить, вже знае, – з полегкiстю подумав Берiя. – Тим краще». Розвiв руками:
– Поряднi люди не стрiляються, коли бачать пiд вiкнами машину НКВС. Погодься зi мною, В’ячеславе.
На кiлька секунд два погляди крiзь пенсне схрестились, нiби шпаги дуелянтiв.
На папiрцi було видрукувано: «Москва. Тривае “Виставка нiмецького образотворчого мистецтва”».
– І все? – невдоволено запитав Берiя, взяв папiрець i сховав у кишеню.
– На цьому тижнi все, – вiдрiзав Молотов. – Були кiнематографiсти, вже поiхали.
– Хто керуе виставкою?
– Вiд СРСР ii куруе голова оргкомiтету Спiлки радянських художникiв Олександр Герасимов. Вiд Наркомату iноземних справ – Берзiн. Курував. А хто керуе безпосередньо, менi невiдомо. Дiзнайся у Герасимова, чорт забирай!
Герасимов був особистим другом Ворошилова й улюбленцем Сталiна.
– Добре, добре, дiзнаюся, – Берii раптом здалося, що Молотов щось вiд нього приховуе у справi, яку доручив йому Хазяiн.
Молотов поправив пенсне, не дивлячись на Берiю, буркнув:
– Нiчого.
– Ну, як нiчого, то бувай, – Берiя встав, взяв зi стола капелюха, подумки додав: «Бувай, Кам’яна заднице, ще станцюю лезгiнку на твоiй могилi», i вийшов.
А в Молотова на столi вже лежала шифротелеграма вiд посла у Лондонi Майського, де з посиланням на слова шведського посла було сказано, що якщо Англiя i Францiя, або хоча б тiльки Англiя, погодяться на мир iз Нiмеччиною, то вермахт ще влiтку 1940-го завдасть удару по СРСР.





