На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Війни художників» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Исторические приключения. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Війни художників

Автор
Дата выхода
26 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Війни художників" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Війни художників" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Станіслав Стеценко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Роман оснований на реальних фактах біографії відомого українського художника і розвідника-нелегала Миколи Глущенка (у книжці – Микола Гущенко) і відображає події 1940 року. Серед дійових осіб як реальні історичні персонажі – Йосип Сталін, Адольф Гітлер, Вінстон Черчилль, їхнє найближче оточення, художники і літератори, які жили і творили в той час у передвоєнному Радянському Союзі й нацистській Німеччині, – так і вигадані герої. Волею долі Микола Гущенко на початку 20-х років знайомиться з художником-початківцем Адольфом Гітлером і дає оцінку його малюнкам. І ось кращий (на думку фюрера) пейзажист Європи літом 1940-го вирушає з розвідувальним завданням із соціалістичної Москви до націонал-соціалістичного Берліна, звідки, за планами НКВС, він не повинен повернутися живим. Тим більше, що його дружина впала в око народному комісару Лаврентію Берії. Гестапо теж здогадується про спеціальну місію агента Художника і починає на нього велике полювання…
📚 Читайте "Війни художників" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Війни художників", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiд того, що за стiною, у кiмнатi його сусiда – робiтника з «Ленiнськоi кузнi» Семена Васильовича Гвоздикова загорланив гучномовець:
Вставай, проклятьем заклеймённый,
Весь мир голодных и рабов!
Кипит наш разум возмущённый
И в смертный бой вести готов.
Хор виспiвував «Інтернацiонал» – гiмн СРСР. Пiв на шосту. Подумав: вставай, «проклятьем заклейменный». Клятий Гвоздиков. Йому й на думку не спадае, що його гучномовець комусь може дiяти на нерви!
Згадав свiй нiчний сон. Уночi Гущенковi снилося, що вiн у горах зустрiв Сезанна.
– Привiт, Нiколя! – вигукнув Сезанн, махнувши йому рукою з пензлем, наче старому знайомому.
– Привiт, Полю. Що то за гора в туманi. Де це ми? – Гущенко наче й не був здивований, що зустрiв тут Сезанна.
– Це узгiр’я Лове. Ми в мiстечку Ексi, неподалiк Парижа, – пояснив художник.
– Ага. І ти з’явився, бо хочеш повчити мене, як жити?
– Нi, навiщо? По-перше, це ти завiтав до мене, а не я до тебе. А по-друге, я просто хочу тебе пiдтримати. Порадою. Знаю, що ти вже котрий день не береш пензля в руки.
– А ти? – вiдповiв питанням на зауваження Гущенко.
– За життя я працював щодня. І в вихiднi, i в свята. Із шостоi до одинадцятоi ранку. Далi обiдав i працював до вечора. А потiм вiдразу лягав спати. Зранку все знову. Працюю, обiдаю, працюю, сплю. День за днем. І так багато рокiв. Мистецтво вимагае самозречення, – вiн говорив i робив мазки. Один за одним. Швидкi, сильнi мазки яскравими фарбами, що нiби виблискували у розсiяному свiтлi.
– Але ж ти ще за життя зажив популярностi i встиг добряче покористуватися плодами своеi працi, – зауважив Гущенко, стоячи поряд i зазираючи Сезанну через плече.
– Нi, це не так. Мене стали помiчати, коли менi вже виповнилося шiстдесят. А до того я гiрко бiдував. Шiстдесят рокiв я працював, нi на що не сподiваючись! Мiсяцями не продаючи жодноi роботи, – Сезанн облишив малювати. Повернувся до Гущенка i подивився йому в очi. Його зiницi палали, як двi вуглини.
Погляд пропiкав Гущенка наскрiзь. Вiн опустив очi. Цi зiницi-вуглини злякали його.
– Я так не зможу.





