На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Війни художників» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Исторические приключения. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Війни художників

Автор
Дата выхода
26 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Війни художників" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Війни художників" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Станіслав Стеценко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Роман оснований на реальних фактах біографії відомого українського художника і розвідника-нелегала Миколи Глущенка (у книжці – Микола Гущенко) і відображає події 1940 року. Серед дійових осіб як реальні історичні персонажі – Йосип Сталін, Адольф Гітлер, Вінстон Черчилль, їхнє найближче оточення, художники і літератори, які жили і творили в той час у передвоєнному Радянському Союзі й нацистській Німеччині, – так і вигадані герої. Волею долі Микола Гущенко на початку 20-х років знайомиться з художником-початківцем Адольфом Гітлером і дає оцінку його малюнкам. І ось кращий (на думку фюрера) пейзажист Європи літом 1940-го вирушає з розвідувальним завданням із соціалістичної Москви до націонал-соціалістичного Берліна, звідки, за планами НКВС, він не повинен повернутися живим. Тим більше, що його дружина впала в око народному комісару Лаврентію Берії. Гестапо теж здогадується про спеціальну місію агента Художника і починає на нього велике полювання…
📚 Читайте "Війни художників" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Війни художників", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Пораненi на пiдводах пiд шаром снiгу, накритi якимось дрантям. До них додалися застудженi й обмороженi. Щоранку ховали тих, хто помер уночi. Удень помирало менше. Далi, коли живих залишилося зовсiм мало, мертвих уже не ховали навiть пiд снiгом. Просто скидали на узбiччя. Дехто тихо помирав уночi. Трупи на ранок примерзали до возiв. Їх можна було вирубати лише сокирою. Хочеш слухати далi?
Вона похитала головою. Нi. Це вже було занадто. Знову виявилось, що вона не готова це чути. Нехай iншим разом.
Гущенко замовкае.
А Гущенка поглинули спогади. Обоз iшов три тижнi. Нарештi – кордон. Польща. Табiр для перемiщених осiб. Вiн тримае в руках кайло i щосили б’е по величезному каменю. Каменоломнi.
За два мiсяцi його валить з нiг тиф. Лiкiв немае. Вiн дивом вижив. І вирiшив – це Богом даний останнiй шанс. Треба тiкати. Вночi зробив пiдкоп пiд колючим дротом. Далi поiзд, Берлiн.
Вiн ночуе на лавцi у Тиргартен-парку, на березi Шпрее. Удень бродить мiстом. Інодi знаходить роботу за шматок хлiба i тарiлку супу. Вiн – людина другого сорту. Без громадянства, без документiв. Поневiряння.
Не варто брехати самому собi. Треба сказати вiдверто. Вiн не хотiв гинути вiд голоду або жебрати. Ради вирiшили бiльшiсть його матерiальних проблем на найближчi пiвтора десятки рокiв.
До смертi не забуде, як у Берлiнi спав у картоннiй коробцi у напiврозваленому будинку, як тягав у магазинi важелезнi ящики за кiлька марок. Таке не забуваеться.
Потiм у Парижi Ради купили йому ателье на вулицi Волонтерiв. Чи тодi вiн ще мiг вiдмовитися? Мабуть, мiг. Що б iз ним зробили? Тодi, швидше за все, нiчого. Але вiн мав би забути про комфорт, про Марiю i перебратися жити у Вулик.





