На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Війни художників» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Исторические приключения. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Війни художників

Автор
Дата выхода
26 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Війни художників" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Війни художників" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Станіслав Стеценко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Роман оснований на реальних фактах біографії відомого українського художника і розвідника-нелегала Миколи Глущенка (у книжці – Микола Гущенко) і відображає події 1940 року. Серед дійових осіб як реальні історичні персонажі – Йосип Сталін, Адольф Гітлер, Вінстон Черчилль, їхнє найближче оточення, художники і літератори, які жили і творили в той час у передвоєнному Радянському Союзі й нацистській Німеччині, – так і вигадані герої. Волею долі Микола Гущенко на початку 20-х років знайомиться з художником-початківцем Адольфом Гітлером і дає оцінку його малюнкам. І ось кращий (на думку фюрера) пейзажист Європи літом 1940-го вирушає з розвідувальним завданням із соціалістичної Москви до націонал-соціалістичного Берліна, звідки, за планами НКВС, він не повинен повернутися живим. Тим більше, що його дружина впала в око народному комісару Лаврентію Берії. Гестапо теж здогадується про спеціальну місію агента Художника і починає на нього велике полювання…
📚 Читайте "Війни художників" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Війни художників", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Шепнув у вiдповiдь:
– Та клята модистка все ж напартачила. Це точно не Париж! Пiди у вбиральню, хоча нi, зараз я покладу тобi руку на плече i спробую поправити…
Але Гущенко не встиг нiчого зробити. До них разом з Берiею пiдiйшов голова Спiлки московських художникiв Герасимов. За Берiею йшли його заступник Меркулов i помiчник Саркiсов.
– Це i е геносе Клейст – керiвник нiмецькоi делегацii й представник iмперського мiнiстра Рiббентропа, а це – товариш Гущенко, головний органiзатор цього зiбрання, – запопадливо зазираючи в обличчя Берii, сказав Герасимов.
– Здрастуйте, геносе Клейст, здрастуйте, товаришу Гущенко! – поблискуючи пенсне, Берiя обом потиснув руки. Гущенко вiдзначив, що рука у Берii маленька, холодна i слабка. Вiдчуття було, наче торкнувся до дохлоi риби.
– Я слiдкую за вашою творчiстю, – сказав Берiя Гущенковi з дуже помiтним грузинським акцентом, змiряв зацiкавленим поглядом з голови до нiг його дружину i пiшов далi. Свита поквапилася слiдом. Марiя помiтила цей безцеремонний погляд.
– Герасимов, хто ця жiнка, що стояла поряд iз Гущенком? – запитав Берiя через плече Герасимова, який запопадливо дрiботiв слiдом, представляючи всесильному наркому учасникiв зiбрання.
– Це його дружина, товаришу Берiя, – пояснив той.
Очi Берii загорiлися:
– Добре, ми затверджуемо його керiвником делегацii. Делегацii, яка поiде в Нiмеччину. Все, – Берiя, а за ним «синi кашкети» пiшли до виходу. – Нехай готуеться i виiжджае швидко, настiльки, наскiльки це можливо.
– Навiщо така поквапливiсть, треба ж як слiд усе приготувати, Лаврентiю Павловичу, – насмiлився заперечити Герасимов.
– Я сказав – швидко, – з вуст Берii це прозвучало як «не твого розуму справа». – Буде готувати грунт для приiзду основноi делегацii.
Виходячи, Берiя озирнувся i ще раз окинув поглядом дружину Гущенка.
– Герасимов, ти залишайся. Саркiсов зi мною, – сказав Берiя i кивком голови запросив Саркiсова сiсти разом iз собою до урядового ЗІСу.
Скло, що вiдгороджувало салон вiд водiя, пiднялося.
– Мене зацiкавила та дружина художника. У нього непоганий смак. Треба швидко вiдправити його в Нiмеччину, а потiм познайомитися з нею трохи ближче. Дуже близько! Ти все зрозумiв?
– Так точно! – кивнув Саркiсов.
– Придивись за нею. Привезеш ii, коли я скажу. На хвоста художнику – наших людей, щоб до вiд’iзду вiн був постiйно пiд наглядом. Установити його зв’язки, з ким зустрiчаеться, якi веде розмови. Чи не шкодуе за закордонним життям.





