Війни художників

Усi трое тримали в руках бокали з напоем, який лише нещодавно почали виробляти в СРСР. Напiй мав оригiнальну назву «Советское шампанское». Досi шампанським називали вино, яке вироблялося у Францii, у провiнцii Шампань. Гущенко, Клейст i Шютте час од часу пригублювали прозору жовту рiдину. «Советское шампанское» неприемно щипало язика.

– Мiж нацiонал-соцiалiзмом i соцiалiзмом не так багато вiдмiнностей, – лiниво, неквапливо жестикулюючи, як i мае робити людина вагою за дев’яносто кiлограмiв, говорив доктор Клейст Гущенковi.

– Загалом суть одна: соцiалiзм – лад, при якому розподiл благ контролюеться суспiльством, або, якщо хочете, – державою. Адольф Гiтлер говорить про соцiалiзм для нiмцiв. Ленiн говорив про соцiалiзм для всiх, хто працюе. А ось Сталiн, як менi доповiдали, теж схиляеться до побудови соцiалiзму в однiй краiнi. І ви, i ми проти тих, кого ви називаете «акулами капiталiзму» – Британii та Францii.

– Але ж ви зберегли приватну власнiсть на засоби виробництва, а в СРСР вона вiдмiнена, – Гущенко вiдповiдав нiмецькою без найменшого акценту, тому що з дитинства мав схильнiсть до iноземних мов i свого часу бiльше п’яти рокiв прожив у Берлiнi.

– Тимчасово зберегли, геносе Гущенко, тимчасово. І у бiльшостi випадкiв дрiбну приватну власнiсть. Наш фюрер бачить своiм головним завданням щастя нiмецького народу i процвiтання рейху. Впевнений, що товариш Сталiн теж хоче цього для свого народу, – продовжив вихваляти нiмецькi порядки Клейст. У нiмецьких нацiонал-соцiалiстiв, як i в СРСР, було прийнято звертатися один до одного «товаришу» – нiмецькою «геносе».

– Ви вмiете бути переконливим i красномовним, геносе Клейст, – зауважив Гущенко, швидше, щоб висловити повагу, нiж погоджуючись iз спiврозмовником.

Помiчник Клейста Шютте вiдсунув край штори, кивнув на охорону з гвинтiвками, що стояла бiля входу, i промовив несподiваним для такого миршавого створiння густим басом:

– Із чим пов’язанi такi серйознi заходи безпеки?

– Ви знаете, я сам здивований, – стенув плечима Гущенко.

 – Таке у нас уперше.

– Може, боiтеся англiйських диверсантiв?

Трiйця переглянулася i розреготалася.

– У Москвi? Ви жартуете, геносе Клейст. До речi, товариш Герасимов просив мене запитати у вас, чи згодна буде Нiмеччина прийняти виставку радянських художникiв трохи ранiше? Рiч у тiм, що вийшла накладка. На червень запланована велика художня виставка у Будинку Рад у Москвi.

– Поза всiлякими сумнiвами! – Клейст випромiнював щиру привiтнiсть.