На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Еге ж…» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Любовные романы, Современные любовные романы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Еге ж…

Автор
Дата выхода
16 ноября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Еге ж…" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Еге ж…" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Сергій Мисько) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Навколо тебе туман. Туман надій і сподівань, переконань і прагнень... Туман, який закриває від тебе сутність. Незаперечну сутність всього, в якій не діють твої правила. Ти можеш лише заховатись і тільки на довгу мить, в тумані свого існування. Туман... Густий туман ти в ньому хочеш чогось і живеш заради того, щоб чогось хотіти. Позбав себе всього особистого і матимеш страх і станеш жити в світі невідворотності і неминучості. Сам на одинці в "тому" не ілюзорному, справжньому; де немає ні добра, ні зла, є тільки світ без туману. Може це спасіння, а може просто твоє щастя. А поки що тобі потрібен туман, твій, який ховає, дасть надію, можливість, дозвіл жити і радіти тому, що все так є. Не бійся його, бо це ти сам...
📚 Читайте "Еге ж…" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Еге ж…", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
На зап’ястя накинув розеднанi декоративнi платиновi кайданки з написом: «Бранець капiталу». До лiвоi причепив мобiльний телефон. Парфумами вiн не користувався. Задоволений, клацнув пальцями. Вихiднi вдалися на славу. Потiм викликав свого водiя.
За десять хвилин вiн вже сидiв на задньому сидiннi жовтого Lexus з букетом синiх троянд. В авто вiн закурив кубинську сигару. Вiн iхав на роботу. За цей час встиг два рази струсити попiл з сигари, просто собi пiд ноги, скуривши одну десяту вiд неi, а це приблизно дорiвнювало двом тисячам евро.
– Привiт. Ти вже на роботi? Де був? Мала, розважався. Нi, вже не п’яний. Нормально все. Був на нашiй першiй квартирi. Пам’ятаеш? Якi тьолочки? Квiти тобi подарую, твоi улюбленi – синi троянди. Все, як ти любиш. Так, заробив тяжкою працею. Та вони менi зараз тiльки цукром i пахнуть.
Вродя
Капсула набула горизонтального положення i стала прозорою та звукопроникною. Минуло рiвно-рiвнiсiнько вiсiм хвилин вiд моменту затримання. Вродор Копицяя почув приемний жiночий голос вiд якого вiдразу запаморочилося в головi.
– Вiтаю! Я суддя, Надя Безнадiйнаа. Шануймося.
Над ним, дiловито розставивши ноги й закинувши руки за голову, стояла суддя. Про це свiдчила зелена фарба, якою було повнiстю вкрите ii струнке тiло й довге, зiбране на макiвцi в хвiст, волосся.
«Гарна! Отже покарання буде не надто суворим», – Копицяя полегшено зiтхнув. Вiн випростав тiло й приготувався до проголошення вироку.
Вiн представ перед нею в природному блiдо-рожевому кольорi. Як i всi порушники закону вiн був позбавлений привiлею фарбувати шкiру згiдно статусу. Суддя аж занадто уважно оглянула свого пiдсудного, неприховано милуючись його вродою. Вiдразу було помiтно, що вiн iй сподобався.








