Чи стане баба дівкою, або Перевтілення Безрідного хутора

Та й Буржуй уже другу загороду розбивае, не встигаю своему наливать, щоб справив. А ще курочок та гусей порубаемо та натушимо. А на солодке птиче, желе, та ще рiзних пундикiв наробимо. Ви ж, кумо, прийдете помагать?

– Та де ж я дiнусь. І свого пришлю балаган робить. Перед тим на тиждень у погребi закрию, то робитиме, як звiр. А чи то не ваша сваха йде? – показала рукою на стежку, що прямувала до Марiiного двору.

– Може й вона, я ж ii нi разу на бачила, – пильно вдивлялась у прибулицю кума Марiя.

– Видно, шо з города, в штанях, як наша Люська, та розодiта як!

– Та й накрашена з усiх сторiн.

– А тухлi, гляньте, кумо, якi iнтереснi? З такими носками, наче лижi.

– Цитьте, кумо, а то почуе, обiдиться ще не дай бог.

– Прiвет, тьоткi!

– І вам доброго здоров'ячка, – одночасно поклонилися обидвi куми.

– А скажiте, здесь куток Кацапуловка?

– Тут, тутечки, – закивали головами спантеличенi куми.

– А четвьортая хата от угла ето?

– Це, це четверта хата, – замахали хустками хуторянки.

– А здесь жiвьот моя сваха Марiя Серафiмовна?

– Да, ось вона стоiть, виглядае вас, – тицьнула на куму кума Галька.

– Тогда здраствуйте, свахо, – протягнула випещену руку з нафарбованими нiгтями городянка. Марiя зашарiлась вiд такоi уваги, довго терла об подiл спiдницi свою порепану руку та боязко торкнулась до свашиноi.

– Меня зовут Єлiзавета Полiкарповна, – представилась городянка. – Можна просто Лiза.

– Марiя Серафимiвна, можна просто Манька, – вкриваючись рум'янцем, кивнула сваха.

– Да, вiжу, ви здесь от цiвiлiзацii далеко, – огледiла подвiр'я городянка. – Про асфальт i не слишалi. Да i сервiса нiкакого. Зато воздух, какой воздух, – сваха розправила i без того безмежний бюст. – Дишiшь i не надишiшся. После духоти в офiсе аж серце завмiрае.

– Ой, чого ж ми стоiмо на порозi? Заходьте до господи, i ви, кумо, заходьте. Ви, мабуть, свашечко, не снiдали ще? То зараз поснiдаемо.

– Я вобще на дiете. Про кремльовскую слишалi? Фiгуру берегу. Знаете, кручусь средi серйозних людей. Нада, чтоб всьо било прi себе, – та першою зайшла до господи i попрямувала до столу. – Ах как вкусно пахнет. Наверно сделаю разгрузочний день. Отдохну от дiети. А то, знаете, как утомiтельно – дiета. Всьо по грамах, часах, калорiях. Тяжело!

Поки сваха ставила на стiл, кума Галька вже розговорила городянку.