Елла

– І який план? Все оглянули? – поглянувши у вiкно i переконавшись, що за ними нiхто не слiдкуе, тихо запитав Рендел.

Жiнка гладила тхора, розглядаючи речi якi непомiтно дiстали солдати з карети.

– Пейн на нiч залишаеться в будинку з охороною. Всi мешканцi ночують у шахтах, напевно бояться нападу. На стiнах i по мiсту ходять дозорнi. Краще всього проникнути у будинок через другий поверх.

– Але ж там одне маленьке вiкно i те замкнуте iз середини.

– Це моi проблеми.

Джеффрi дiстала кiлька пляшечок i новий одяг: чорнi, як сажа, штани i темно синiй корсет.

Дiвчина передягнулась у iншiй кiмнатi i вийшла з накинутим капюшоном до Рендела. На корсетi по дiагоналi вiд плеча до поясу висiли флакони iз рiзними рiдинами, а на поясi сумка з якоi виднiлась голова Сноррi. Колiр ii волосся знову змiнився, цього разу набувши темного сiрого забарвлення.

– Не забувайте, що нам потрiбно безпечно вибратись. Смерть Стiвена приведе до логiчних висновкiв i нас усiх четвертують. – на останок промовив Рендел перед ти як дiвчина вилiзла у вiкно.

– Не хвилюйся. Вiн помре лише наступного дня.

Джеффрi вибралась на зовнi через вiкно iз найменш примiтною частини будинку i пiд захистом ночi дiсталась потрiбного мiсця. Їi кроки були неймовiрно безшумнi i не залишали слiдiв, ще перед виходом жiнка провела на ними чарiвнi манiпуляцii.

Сховавшись в густих зелених кущах поблизу цiлi, Джеффрi випустила Сноррi, перед тим провела по ньому рукою i вiн набув чорного вiдтiнку та меншого розмiру, ставши схожим на пацюка.

Не довго зачекавши, дiвчина пробралася до глухоi стiни будинку Пейна i дiстала один з флаконiв. Виливши рiдину на себе, Джеффрi прошепотiла незрозумiлi слова i поволi, немов пiр’я пiднесене вiтром, пiднялася до круглого вiкна яке вiдчинилось в туж мить як руки дiвчини дiстались до нього, встигнувши вхопившись в останнiй момент як розвiялись дii чар.

За вiкном знаходилось на-пiв пусте примiщення зi Сноррi на пiдвiконнi. Джеффрi проникнула у будинок, попутно погладивши тхора. Безшумно пройшовши по кiмнатi, жiнка наблизилась до лiжка.

Повнiстю накритий чоловiк спав, не видаючи жодного звуку. Джеффрi дiстала магiчне зiлля i уже хотiла розлите на ковдру, але зупинилась. Цi люди не були схожi на простих бандитiв, iй не хотiлось вчиняти не правильно. Дiвчина вагалась.

Та все ж вона мала виконати замовлення. Джеффрi гадала, що забрати чуже життя буде легше чим вона думала. Якби жертвою мав стати повний негiдник, а так. Пейн не був схожий на такого.