Темна синя вода. Ручай

– Ну що? Коли будуть подробицi? Куди iдемо, що робимо?

Ми з Ігорем перезирнулися, i я негайно набув сильноi певностi, що анекдот про «ну що?» дожив i до його часiв. А може, навiть i до Альбертових.

«Ну що? – хрипко каже перший з компанii, продираючи на ранок очi й тримаючись за голову. – Хто вчора перший сказав «ну що?» (якщо раптом хто не в курсi).

Альберт помовчав i раптом видав довгу тираду, зрозумiти яку менi не вдалося. Мова була схожою на украiнську, i кожне слово окремо начебто зрозумiле, але загалом – уловлювалися лише окремi фрагменти.

Так пересiчний украiнець розумiе польську чи болгарську – окремi слова та загальний змiст, якщо тема нескладна. Росiянин, до речi, не розумiе.

На жаль, у нашому випадку тема була складна навiть для мене, а як для Галi – то й взагалi. Щось про труднощi спiлкування, термiнологiю та загальний дискурс.

Бiдолашна Галя аж рота роззявила.

– Альберт каже, – влiз Ігор, – що детально пояснити буде досить важко. І не лише тому, що в його часи мова сильно змiнилася, але й тому, що змiнився… е-е-е… спосiб мислення.

Прямий переклад неможливий, так що вiн буде пояснювати, а я переказувати своiми словами.

«А якщо ти збрешеш?» – подумав я, але не сказав.

– Якщо раптом у когось виникне думка, що я збрешу, – сказав Ігор i глипнув на мене. – Взагалi-то, це менi нi до чого. В одному човнi пливемо. Але помилитися з якимись дрiбничками можу. Тому уважнiше прислухайтесь до слiв Альберта. Все не зрозумiете, але загальний змiст розiбрати так-сяк зможете.

Вiн помовчав й додав упiвголоса – не для того, щоб Альберт не почув – яка тут конспiрацiя, якщо всi поруч сидимо, одне бiля одного, а так, наче засоромився трохи.

– Якщо чесно, то я i сам не все розумiю. Дуже вже швидко мова змiнилася. Не так, як у нашi часи. Юрко, ти ж мене нормально розумiеш?

– Ну, майже завжди, – трохи ухильно вiдповiв я.

– А ти, Галинко?

– Теж майже. Але здаеться, що мое «майже» бiльше за Юркове, – посмiхнулася Галя.

– Так отож…

Альберт нетерпляче ворухнув плечем й видав ще одну фразу.

Як на мене, можна було не перекладати, але Ігор, мабуть, вирiшив постаратись для Галi й таки переклав.

– Вiн пропонуе взятися ближче до справи.

Гадаю, будь-який професiйний перекладач за таку трансляцiю Ігорю по головi влупив яким-небудь товстим словником, але, як навмисне, жодного перекладача поблизу не бiгало. Та й словника теж.

Але так чи сяк, але мав Альберт рацiю i ми «стали до справи».