На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Темна синя вода. Джерело» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Историческая фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Темна синя вода. Джерело

Автор
Дата выхода
13 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Темна синя вода. Джерело" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Темна синя вода. Джерело" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Радій Радутний) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Радій Радутний, український письменник, досі відомий за фантастикою та бойовиками, після деякої творчої паузи виступив з монументальним твором у жанрі на межі історії та фантастики. В циклі «Темна синя вода» очікується не менше трьох книг, а якщо минуле автора не поглине, то, можливо, і більше.
Це перший роман із серії подорожей в минуле України, присвячений пригодам головного героя, нашого співвітчизника, в Києві початку XX і кінця XVIII століття.
Уявіть собі, що ви опинилися в ситуації, з якої немає виходу. Якщо вам загрожує смерть, і її неможливо уникнути. Що на вас чигає не найманий вбивця, від якого можна втекти або захиститись, а дещо грізне та невідворотне – сама доля. Уявіть собі, що хтось таки запропонував спосіб урятуватися, але він мало чим відрізняється від самої смерті.
Уявіть собі, що ви йдете до мети, прориваєтеся з погонями та боями, мандруючи в часі та просторі, бачите світ таким, яким він був задовго до вашого народження, спілкуєтесь з людьми, що померли десятки і сотні років тому.
Так, це перший український роман про втечу у минуле, причому не з метою подивитись – а з метою дещо змінити. Так, на читача очікує ціла серія неймовірних пригод. Так, не обійдеться без романтики, інтриг, зради і розчарування.
Але якби вам запропонували таку подорож, то невже б ви відмовилися?
📚 Читайте "Темна синя вода. Джерело" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Темна синя вода. Джерело", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Лiньки було й каву варити, i я варварським чином залив порошок окропом iз чайника – зiйде й так. Намастив кавалок хлiба, повагався, чи не кинути зверху ще й сиру шмат, але також полiнувався.
Кинув погляд на поличку з книжками. Давненько я не вiдкривав паперових книжок. З екрану й зручнiше, й сторiнки легше гортаються… але час вiд часу прориваеться ностальгiя. От i цього разу прорвалася, виявилась дужчою навiть на лiнощi.
Трапилася якась фантастика з кiнця дев’яностих… хорошi були часи. На обкладинцi гарна дiвчина у комбiнезонi пробувала налагодити контакти з мавпоподiбним аборигеном.
– Це ти! – якось потицяла вона пальцем у мавпу, явно набиваючись, щоб я порiвняв ii з другим персонажем обкладинки. Замiсть вiдповiдi я почав книжку перекидати.
– Нi-нi-нi!!! – запротестувала кохана словом i дiлом, бо позаду було намальовано слоноподiбне чудовисько. – Навiть не думай!!! То не я! То теж ти!
Оскiльки читав я в лiжку, то й дiло скоiлося не вiдходячи, так би мовити, вiд каси.
Давно це було, й багато чого змiнилося з тих хороших часiв. Передовсiм – не стало кому тицяти пальцем у мавпу.
Я поставив книжку на мiсце. Подумав, що припадати iй пилом ще кiлька рокiв. Або не кiлька. Але припадати.
Узяв мобiлу – будильник якраз намiрився теленькнути, але я зреагував швидше; вiдкрив на екранчику якусь книжку – хай йому чорт, тепер я не можу згадати, яку! – й, передчуваючи десять хвилин маленького кайфу поглинання одночасно духовноi та тiлесноi поживи, приготувався…
Дззззззинь!
Цього разу я схибив. І будильник, i дзвiнок спершу з’являються на екранчику, а вже потiм оголошують про свою появу дзвiнком. Будильника я спiймав, а дзвiнок прогавив.
Номер був не знайомий. Не знаю, у кого як, але в мене таке нечасто трапляеться.
Але причин вiдкидати незнайомцiв нема.
Давно вже нема.
– Ну, алло! – не дуже задоволено сказав я мобiлi.
– Смачного вам! – засмiялися в слухавцi. – Пане Юрiю, а чи не могли б ми зустрiтися сьогоднi годинi о десятiй… скажiмо, у скверику бiля Золотих Ворiт?
Голос був чоловiчий. Звичайний. Не дуже низький i не зависокий.







