Пошук

– І що? – спитав Матрос.

– Все просто – знайди те, що тебе грiе.

– Якось не ладнаеться воно до купи, – сказав Механiк i припав до фляжки зi зброженим соком.

Усi розсмiялись.

– Завтра з ранку попече! – зареготав Матрос.

Сiк ледь не пiшов носом. Механiк витер бороду i передав фляжку Капiтану. Той, ковтнувши, дiстав фото i ще раз подивився. На ньому було коло дивовижноi чiткостi.

Роздiл 6

Шлях Додому

Матрос з Механiком дослiджували ущелину, де був знайдений малюнок. Їх катери стояли поряд, а вони вiдпочивали в тiнi великого каменя.

Матрос розповiдав про дiвчину, що лишилась на Землi.

– Привiтае ii хтось iнший.

– Гей, не кажи так!

– Ми тут через знахiдку надовго. – трохи з сумом вимовив вiн. – Та час пiдводитись.

Ноги заклякли вiд довгого сидiння, i вони iх ледь пересували, смiючись.

– Цвiркуна менi у фляжку. – лаявся Механiк.

Навколо було руде камiння. Повернувшись до катеру i зробивши кiлька спроб рушити, Механiк дiагностував, – сiла батарея.

– Навiть не пам’ятаю, коли ii востанне заряджав.

 – Добре, iдь на шатл, – привези заряджену.

– Через твоi балачки я мабуть просто тебе полишу.

– І вiзьми чогось випити.

Матрос вилаявся i рушив у дорогу. Вона пролягала через кам’янисту пустелю, камiння дрiбнiшало, переходило в пiсок, далi у глину, яка потроху зеленiла, а пiд зеленню була вже чорною. Грунт, утворений незлiченною кiлькiстю поколiнь рослин, що тут зростали, став домiвкою i для кущiв. Вiд вiтру, що здiйняв катер, посипались жовтi ягоди.

Наближався лiс. Матрос, додавши швидкостi, пiрнув у густi хащi i вже за мить з’явився з iншого боку.

На шатлi вiн зустрiв Капiтана i Дiвчину. Доки батарея заряджалась, вона приготувала йому квiтковий чай. Повернулась Марiя i розказала кумедну iсторiю про батькiв, якi звернулись до неi по допомогу, через те, що iх син, замiсть того, щоб як усi дiти, кидатись багнюкою, – лiпить з неi рiзнi фiгурки. Вона сказала, що це не тiльки цiлком природно, а й корисно. Вони довго не могли повiрити i приводили аргументи, що треба вчитись кидати бруд, щоб у майбутньому влучно добувати плоди.

Тодi Марiя почала розповiдати про розвиток моторики, уяви i в кiнець про естетичну цiннiсть виробiв.

Останнiм аргументом був тунель, вона сказала, що такi речi стали можливi завдяки таким людям як iх син.

Дослухавши, Матрос подякував дiвчинi за напiй, узяв батарею i рушив.

Дорогою вiн насвистував вигадану мелодiю i думав про те, як кепкуватиме з Механiка.