Пошук

Вiдповiдь була – нi.

– Тодi я тебе навчу. – Записник треба тримати при собi i просто пам’ятати про нього – продовжував вiн. А зараз заплющ очi i подумай, що тобi потрiбно найближчим часом. Це мае бути щось корисне i тобi, i, бажано, оточуючим. Капiтан сидiв iз заплющеними очима i слiдував голосу, що лунав в головi.

– Коли картина готова, – вiв вiн далi – запиши ii у записник. – А тодi, – вiн зробив драматичну паузу i хитро усмiхнувся – танцюй. Для Капiтана здивування було ледь помiтною хвилею серед плаского штилю.

Капiтан одразу звернув увагу, що вони, зважаючи на розмiр, дуже важкi. Пiзнiше, на кораблi, вiн вирiшив перевiрити своi припущення.

Шматком ребристого металу з металевою ручкою вiн пошкодив поверхню подарунка. Доки пил розiгрiвався у печi, вiн занурився в думки.

Одна думка чiпляла iншу, та iхне коло було розiрване сигналом про закiнчення аналiзу.

І вiн для Капiтана був невтiшним – цим металом був Осмiй – найдорожчий метал на Землi.

Роздiл 2

Тунель

Пiсля результату аналiзу Капiтан був занурений у думки i вирiшив прогулятись до моря. Йти треба було далеко до мiсця, де прiрва входить у пiсок пляжу. Матрос запропонував скласти компанiю. Вони рушили разом.

– От би був тунель з прохолодним повiтрям i дахом вiд спеки. Щоб були стiни склянi, – йдеш, милуешся природою, – почав мрiяти Матрос.

– І щоб вiв до моря. – пiдтримав Капiтан.

В його уявi швидко вималювались розгалуження до рiзних куточкiв континенту.

Капiтан згадав своi думки в лабораторii.

– Осмiй, – то лайно зiрок.

Матрос усмiхнувся на правду.

– А там де одне лайно, – мае бути й iнше.

Капiтан мав на увазi процеси, що вiдбуваються всерединi зiрок,i розмiрковував, якщо тут iснуе така кiлькiсть важкого металу, мають поряд бути й iншi метали, що на Землi називаються дорогоцiнними.

Пройшовши далi, Матрос побачив, що у водi щось виблискувало, i повiдомив про це Капiтановi.

– Б’юсь об заклад, – це воно, – сказав Капiтан пiдводячись.

Матрос радiсно посмiхнувся.

Стоячи по колiна у морi, вони тримали у долонях золото. Що робити далi, вони вирiшили по дорозi.

Ввечерi усi спостерiгали за дiйством, що розгорталось перед iх очима.

Зграя засмаглих i ледь одягнених людей та усмiхнена команда стали свiдком утворення величезних прозорих труб.