На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Посол Царя Царів» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фэнтези, Историческое фэнтези. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Посол Царя Царів

Автор
Дата выхода
09 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Посол Царя Царів" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Посол Царя Царів" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Орест Сандомирський) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Орест Сандомирський (справжнє ім’я – Костянтин Когтянц) народився у 1956 році у м. Дніпрі. Закінчив історичний факультет Дніпропетровського університету. Відомий письменник, що працює у жанрі фентезі. Знаний журналіст, має активну громадянську та життєву позицію. Веде власний блог на Facebook, де висвітлює свої погляди на найактуальніші події сьогодення. Призер конкурсу «Коронація слова» в номінації «Вибір видавців» у 2010 році та володар спеціальної відзнаки «За кращий історико-патріотичний роман» у 2013 році.
У видавництві «Фоліо» вийшлидруком книжки Костянтина Когтянца «Обре, сховайся добре!», «Покохати відьму» та «Монети для патріарха».
Роман «Посол Царя царів. Наввипередки з часом» Ореста Сандомирського дає змогу повною мірою насолодитися сумішшю захоплюючого фентезі з реальними науковими та історичними фактами. Головний герой приймає ім’я Мартин ван Ґелсінґ, чим запускає механізм дуже небезпечних пригод. Він вирушає на Батьківщину, долаючи цілі континенти: Азія, Африка, Америка, нарешті Європа… У будь-якій ситуації, у будь-якій місцевості він та його навички – єдине, на що можна по-справжньому покластися. На своєму шляху він зустрічає чоловіків, жінок, вигаданих, на перший погляд, істот і навіть самого Царя царів, чиїм послом згодом стане… І найважливіше – Мартин робить спроби пізнати себе, усвідомити свою місію, яка лишається незмінною попри час та простір. Хто такий посол Царя царів, куди він прямує, як давно почався його шлях, коли і де завершиться? Відповіді на ці та багато інших питань знайдете у цій книжці.
📚 Читайте "Посол Царя Царів" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Посол Царя Царів", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Але один з вершникiв поiхав разом iз… Ну, з цими. Ден знову затиснув менi рота – боiться, що я заговорю, поки ворог ще близько. Але я не збирався такого робити. Нарештi, вiн сам порушив мовчанку.
– Не знаю, що робити. Погано навiть не те, що во- ни намовляли фейфеiв когось вбити. Погано те, що це ханцi…
Тобто китайцi. До речi, я далi всюди, де вiн казав – Хань, ханьцi – мiняю на Китай, китайцi.
– Китайцi, якi служать чжурчженям-маньчжоу, причому – або я з ними не бився, або вони iз прапорних вiйськ.
Зрозумiвши мою необiзнанiсть, вiн пояснив:
– Далеко на пiвночi е народ – ранiше вони називалися чжурчженями. Колись вони об’едналися та захопили пiвнiчний Китай. Потiм i iх, i нас розбили татари. Зараз вони знову об`едналися – пiд владою племенi манчжоу…
Ага, маньчжури.
– В них е вiйська трьох народiв. Своi власнi, татарськi (тобто – монгольськi) та з тих китайцiв, що перейшли на iх бiк. Або вже й виросли пiд iх владою, в iх державi. І в кожному з трьох вiйськ е кiлька загонiв – найкращих.
Науковий редактор. По вiсiм, проте в тi часи, про якi розповiдае Ден, ще не всi монгольськi та китайськi «прапори» завершили свое формування.
Ден зiтхнув i продовжив:
– Ми билися з ними. Татарська частина вiйська робить набiги й жене людей у рабство. З ними i деякi загони китайцiв. І одного разу вони наштовхнулися на нас.
– Це на молодцiв Лi Цзичена? – назвав я селянського вождя, про якого читав ще в першому життi.
Ден спочатку не зрозумiв – чи вдав, що не зрозумiв – але потiм…
– Нi, Лi Цзичен – вiн вимовив це iм’я зовсiм iнакше – в китайський мовi один, здаеться, звук можна вимовити рiзними тонами. – Нi, Лi Цзичен тодi лише одним загоном командував. Спочатку з нами билися звичайнi татари i звичайнi зрадники. Їх ми розбили, але тодi на нас вдарили прапороносцi. Татарська кiннота i китайська пiхота. І, хоча iх було менше, вони вiдкинули нас. Як розповiв один сотник… зi звичайних вiйськ… якого силою змусили служити манчжоу, i вiн перебiг до нас – китайськi прапорнi, головним чином, пiхота.
Ми помовчали.
– Взагалi я давно не вояк. Кiлька рокiв тому наш загiн здався за умов, що тих, хто схоче – вiзьмуть у вiйсько, а хто не схоче – вiдпустять.



