На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Будинок на Аптекарській» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Детективы, Зарубежные детективы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Будинок на Аптекарській

Автор
Дата выхода
26 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Будинок на Аптекарській" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Будинок на Аптекарській" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Ольга Саліпа) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
У Хмельницькому за дивних обставин помирає антиквар. Його донька, яка багато років не бачила батька, мимоволі опиняється у вирі кримінальних подій: викрадення людей, обшуки у батьковій квартирі й магазині, навіть вбивства.
Усі ниточки злочинів ведуть до старого будинку аптекаря Деревоєда, що жив у місті понад століття тому. Багато років стіни цього будинку приховують таємницю, яка колись змінила хід історії. А той, хто її розгадає, володітиме світом.
Проскурівський істеблішмент, масони, влади, що змінювали одна одну, вбивства євреїв, поляків-націоналістів, відомі історичні постаті… І будинок, який знає про все…
📚 Читайте "Будинок на Аптекарській" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Будинок на Аптекарській", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Директорка архiву висловила спiвчуття вiд всього колективу i запевнила, що Ляна може залишатися у Хмельницькому, скiльки буде треба, «але не довше двох тижнiв». Дiвчина посмiхнулася.
Добра iталiйська кава, пачку якоi Ляна купила у знайомiй iй зi столицi «Аромакавi», що, виявляеться, працюе i в цьому мiстi, зробила специфiчний смак тутешньоi води майже непомiтним. Колись в iнтернетi вона зустрiчала iнформацiю про те, що вода, яка тече з хмельницьких кранiв, – одна з найякiснiших в Украiнi, бо добуваеться з якихось там аж надглибин i очищуеться особливим чином.
Ляна роздратувалася сама на себе: ось вже й вона стае схожою на маму. Батька тiльки вчора поховали, а вона вже подумки продае квартиру.
Дiвчина сiла у м’яке крiсло i глянула на батькiв робочий стiл: в першу чергу доведеться щось вирiшити iз його речами. І з магазином, якщо вiн взагалi iснуе.
Дiстала з кишенi вiзитiвку i забила в гуглкарти адресу магазину. Гугл знайшов потрiбну вулицю в Гречанах – одному з прилеглих до центру мiкрорайонiв мiста. Мiсцина ця була вiдома тим, що тут жили колись переважно поляки, а також однойменною залiзничною станцiею. А десь пiсля вiйни село приеднали до тодiшнього Проскурова.
Дiвчина встала i пiдiйшла до столу, провела долонею по розгорнутому зошиту, що лежав поверх решти. Листки розкресленi на рiвнi клiтинки i дрiбно списанi татовою рукою. Невже комусь досi потрiбнi всi оцi кросворди й головоломки? Хоча, знаючи тата, вiн мiг iх складати просто для свого задоволення.
Допила одним великим ковтком каву, взяла наплiчник, що вiд учора лежав у кутку, кинула туди документи, грошi.
– Треба буде тут помити, – сказала сама собi.
– Ти завжди говориш iз собою? – почула за плечима голос Івана й аж пополотнiла.
– А ти завжди всiх лякаеш?
– Пробач, я ненавмисне.






