Хорор у морзі: нечиста сила в судово-медичному відношенні

– Чоловiк з жаху закричав, сподiваючись, що хтось його почуе. Але вiн навiть не знав, який час доби зараз.

Якби це вiдбувалося столiттям ранiше, то в камерi знаходився б шнурок вiд дзвiночка в кiмнатi чергового санiтара. І той би почув, що в камерi знаходиться жива людина. Але в двадцятому столiттi така традицiя поступово згасла. Людина побачила, що викликати допомогу не вдасться. Чоловiк зрозумiв, що чекати допомоги марно, i з останнiх сил, хитаючись i падаючи, вирiшив вибратися з мертвоi пастки сам… Ожилий дiстався до дверей i став гатити в неi кулаком…

– І що? – запитала Алла.

Всi чекали, затамувавши подих, продовження розповiдi.

– Вiн стукав i стукав, але його нiхто не почув, бо була нiч. Його серце гулко стукало в грудях, незабаром горло стало стискати вiд нестачi кисню…

– І?

– І… вранцi, санiтар з подивом виявив, що у самого порога лежить ще тепле тiло, яке знаходилося абсолютно не на полицi, куди його спочатку помiстили. Стиснутi кулаки були протягнутi до порогу… А експерт з подивом встановив при розтинi смерть вiд гострого iнфаркту та вiдсутнiсть серйозних внутрiшнiх ушкоджень вiд травми.

– У-у-у, – розчаровано протягнули дiвчата.

Демч так натхненно розповiдав, що навiть Орест майже повiрив йому. Правда, його так i кортiло запитати, коли саме таке вiдбувалося в його морзi. Вiн навiть ехидно примружив очi, але потiм вирiшив не псувати враження вiд розповiдi друга. А Демч продовжував натхненно розповiдати вже iншу iсторiю. Дiвчата були просто зачарованi байками Демча i мовчки дивилися тому в рота.

– Ну, як вам екскурсiя? – запитав Саня.

– Це саме краще мое проведення часу тут! – захоплено визнала Алла, а Лера лише поплескала в долонi.

– А зараз, моi допитливi гостi, дозвольте провести Вас до наших скромних апартаментiв, – взяв iх пiд руки Демч i повiв усiх у кiмнату «психологiчного розвантаження», як ii називали лаборанти.

Орест по дорозi завернув до себе в кабiнет, де у нього зберiгались «могоричевi» пляшки вiд родичiв померлих. За мить вiн з'явився з пляшкою шампанського.

– Хлопчики, все було круто!

– Ну, тепер i ви колiться!

– А вгадати слабо? – засмiялася Алла.

Орест про себе вирiшив, що Лерою вiн Демчу не поступиться. Вже дуже сподобалася йому ця смiшлива дiвчина, з проникливим поглядом. Хай Санька займаеться бiльш грубуватою Аллою.