Пустоцвiт

Закiнчивши iз зачiскою, вони нарештi увiйшли в лазеньку.

У передбаннику побачили два вiдрiзи невибiленого лляного полотна, два вiники, два мiдних тази (небаченi для простих людей предмети розкошi, привезенi Григорiем зi столицi), два дерев'яних ковшi, а також акуратно розрiзаний навпiл шматок дьогтьового мила. У кутку Теплов помiтив уже знайомий полотняний лантушок, доставлений з монастиря, й акуратно складений чистий одяг.

– От Гафiя, от розумниця! І змiну поклала…

Всупереч очiкуванням Григорiя, лазня справила на Кирилка доволi несподiване враження: юнак не розумiв, навiщо влiтку йти у натоплене примiщення, якщо поруч е досить глибокий ставок iз чистою прозорою водою?! А цi замоченi в тазах березовi вiники взагалi навiювали думку про тiлеснi покарання… Вiд усього цього юнак аж знiтився.

Тим паче, що уникнути екзекуцii не вдалося: за наказом Теплова Кирилко приречено лiг на прогрiту полицю й мужньо вiддав тiло катовi на розтерзання. Втiм, пiсля перших же хльостких ударiв добре розмоченого вiника й вигукiв: «З вiника вода, а з Кирилки худорба!. .» – юнак з головою поринув у приемнi вiдчуття.

І треба ж статися такому горю: вийшовши у передбанник пiсля миття, втомлений i розслаблений Кирилко… не знайшов своеi одежки!!! Юнак i припустити не мiг, що доки його будуть шмагати вiником, хтось украде його речi! Вiд такоi образи хлопчина гiрко розридався.

На щастя, тут у передбанник вийшов Теплов i застав Кирилку в повному розпачi. Вiн не зрозумiв, що трапилося, коли ж нарештi домiгся вiд юнака хоч якихось пояснень сутi проблеми – то голосно розреготався, чим ще бiльше налякав пiдлiтка.

Однак одержавши зовсiм нову, нещодавно зшиту Гафiею лляну сорочку й штанята, Кирилко прийшов у повний захват, порiвнянний хiба що з почуттям, коли пiсля приiзду матерi в Лемiш йому видали зi скринi батькiвськi чоботи!

Спостерiгаючи за його реакцiею, Григорiй був щиро розгублений. Ой, як же йому пощастило потрапити в монастир на виховання до отця Феодора й до жалiсливоi куховарки!.

.

До Олександро-Невськоi лаври прибули саме до обiднi. Гафiя не хотiла вiдпускати нi свого «Гришутку», анi «бiдолашне дитятко Кирилка», просила Теплова залишити юнака в неi хоча б на тиждень, щоб вiдгодувати сяк-так, за ii поняттями. Однак Григорiй був невблаганний: материнська увага з боку Гафii приводила хлопця в стан крайнього засмучення, вiн явно намагався втекти вiд неi подалi. От нехай i вiдправляеться в монастир!..