Фатальна помилка

– Тодi, пане Юрiю, розташовуйтеся о-о-он у тiм крiслi й чекайте. Можете поки що почитати оце, – i старий простягнув юнаковi невелику книжечку… Обкладинка ii була затертою до нерозбiрливостi: либонь, книгу читали часто. З затертих слiв вдалося розiбрати одне-едине: «Хронiки». Ну що ж…

Вмостившись у зручному затишному шкiряному крiслi, княжич заходився вивчати зачитану книженцiю, яка розповiдала про Вiсiмдесятилiтню вiйну[10 - Інша назва Нiдерландськоi революцii.]. Саме коли вiн читав про один з найтрагiчнiших епiзодiв – облогу Лейдена, до бiблiотеки зазирнув чоловiк приблизно сорокарiчного вiку, приемноi зовнiшностi, одягнений за останньою модою… який привiтався польською!

– Добридень! – здивовано вiдповiв Юрiй.

 – А як ви здогадалися, що я вас зрозумiю?

– Кшиштоф Арцишевський, – мовив вiн твердо, простягаючи юнаковi руку. – А вас як звуть, дозвольте поцiкавитися?

– Юрiем Немиричем мене звати.

– Аякже, чув, багато чув про вашого батька-суддю! Рiч у тiм, Юрiю, що ранiше я жив у Польщi, тепер от перебрався в Нiдерланди i навчаюся в цьому славетному унiверситетi… А що це ви читаете, парубче?

Юрiй продемонстрував затерту обкладинку новому знайомому.

– Так, я iз цим знайомий, – пафосно вiдповiв Кшиштоф.

– А чи правда, що жителi Лейдена витримали рiчну облогу мiста?

– Не тiльки. Лейденцi навiть одержали як винагороду за свою стiйкiсть оцей самий унiверситет[11 - Унiверситет був подарований мiсту Лейдену Вiльгельмом І Оранським Мовчазним як подяка за мужнiсть мiстян, якi непохитно витримали у 1575 роцi облогу iспанцiв, що тривала протягом року.

Інша пропозицiя Вiльгельма Оранського зводилася до довiчного позбавлення мiста усiх видiв податкiв, проте жителi Лейдена вважали за краще мати в рiдному мiстi чудовий унiверситет, який з часом уславився на всю Європу.]…

– Та невже?.. А мер мiста? Вiн же не втратить рук, правда ж?

– Та що ви, пане Немиричу, немовби дитина, чесне слово?! Руки у мужнього пана мера лишилися цiлими й неушкодженими, не переймайтеся.

[12 - Згiдно з переказами, пiд час рiчноi облоги лейденський мер якось сказав городянам, що згоден, аби з його вiдрубаних рук приготували iжу для голодуючих, нiж вiдкрити ворогам мiськi ворота.]

– Пане Арцишевський, а на якому факультетi ви навчаетеся?

– На факультетi прикладноi механiки.

– О-о-о! Як шкода, що не на юридичному, як я…

– А чому шкода? Я два роки вивчав механiку й iншi галузi прикладних наук, а також юридичне право.